Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: Я ГРІШУ, БО ТЕБЕ РОЗДЯГАЮ - ВІРШ

Я грішу, бо тебе роздягаю. Це щоденно роблю, привселюдно. Всю одежу із тебе знімаю, Навіть, … коли велелюдно. Я грішу, не грішити не можу, Зупинитися сили не маю. Не карай мене, праведний Боже, Бо грішу через те, що кохаю. Я грішу і від відчаю плачу, Ти про це божевілля не знаєш, Що тебе лише голою бачу, Все, що ти під одежу ховаєш. Кожен вигин і випуклість тіла, Мов чарівну, античну скульптуру, Що у шатах сховати хотіла, Подаровану Богом фігуру. Я в уяві тебе роздягаю, Та одежі на тобі не бачу! Як признатись тобі, що кохаю, Чи мені ці гріхи ти пробачиш? 25.03.2017 р.