Скотилася одна ,скупа,
солона.
Та сповнена такого болю.
Одна-єдина і остання
вирвалась на волю.
Не буде більш дощів і злив.
Штормів і ураганів.
Закрито виходи і входи
на сто замків.
Зруйную сходи.
Лиш неприступний буде рів.
І надпис:
БЕЗ ПРОХОДУ.
Скотилася і обпекла щоку.
Клеймо у серці залишила.
Сама впустила,
сама й зронила.
Та тільки в тому завинила,
що сліпо вірила
й любила.
Та більш не буде слабкості.
Лиш ***
***СИЛА!