Шановне товариство, може кому випадково потрапить на очі «видання» за 2016 рік - з назвою: драматична поема «Марія» і, певно, за моїм авторством – не купуйте – то контрафактна продукція. То крадений рукописний (а точніше – машинописний) варіант поданої тут, на сайті, «Кочубеївни» (я «Марію» перейменувала так, подаючи на нашому сайті допрацьований її варіант, але злодій певно не знає).
Не думаю, щоправда, що на продажу цього «видання» злодій мав намір заробляти – грошей якихось він «зрубав», знайшовши (обманувши) так званого спонсора – вже була така його(злодія) спроба років 10 тому: спільний знайомий адвокат тоді сказав мені, що той злодій умовляв його (адвоката) отримати від мене авторські права на ту поему, бо йому (злодієві) дають 100 тисяч гривень (щось дуже жирно, але кажу так, як мені було казано) і щоб ті гроші отримати – (освоїти…), то треба було мати від автора згоду на видання. Тоді я інтуїтивно – з Божого натхнення виключно – виявила, яке зі списку київський видавництв отримало той рукопис, зустрілася з керівництвом і вони врешті відмовилися від затії…
Тепер він(злодій) має власне «видавництво» - пишу в лапках, бо то видавництво найшвидше фейкове, ну, функціонує як посередник – то тепер уже дотримання авторських прав не завадило йому (злодієві) реалізувати свій брудний задум… «освоїв» усе-таки якісь чиїсь гроші… отака комерція…
То якщо кому потрапить на очі таке видання - драматична поема «Марія» («Кочубеївна» моя крадена) – то обминайте, бо екземплярів зо сто певно для звіту усе-таки видано «в світ» і можуть десь випливти. (Мені нахабно пропонувався «авторський примірник» (опосередковано), та я відмовилася від такої «честі», то яка там вона та контрафактна «Марія» моя – не знаю… і надалі знати не захочу…)
Як злодійське видавництво називається не наводжу, бо то була б реклама…
Захищати авторські права знайомі юристи не радять, бо закони у нас недосконалі…
Дякую за увагу, вибачайте за негативну цю інформацію…
З шануванням – В.С.
03.03.2017
Ого!.. Та сама "Кочубеївна", яку я колись мріяла побачити книгою... Прикро, що це сталося в такий спосіб... На що тільки не йдуть люди, щоб заробити на чужому... Навіть не знаю, що в таких випадках сказати чи порадити... Людський фактор присутній всюди.
як зараз кажуть: чужу думку вкрасти не можна, але можна вирізати і вставити
посміємося в рило нечистому - хай нечистий згине...
а стосовно події по суті, то "книги мають свою долю" - така доля в "Кочубеївни" моєї - вкрали її, ну прямо як у Пушкіна в "Полтаві" Мазепа краде Марію (Мотрю тобто)...
цей "видавець - кацап, до речі... донський потомственний козак... чи й варто дивуватися, що злодій
дякую, Наталю
завтра з раночку, а якщо не спатиму пізно, то й одразу після 00:00 поставлю для Вас "Радову" - зараз не можу, бо вона 04.03 датована вже
цей чоловік якраз із тих, котрі сповідують принцип, що "ВЗЯТИ ЧУЖЕ - ЦЕ НЕ ВКРАСТИ, А ДОБУТИ..." але Закон Ріта - Закон Космічної Справедливості - каже, що брати чуже - це завжди брати в борг, який повертати доведеться сторицею... я вірю в Закон Гармонії (Ріта тобто)
Жаль, що автори не захищені від таких випадків. Але ж є програми антиплагіат. То що ж то за видавництво таке, що не перевіряє авторство? Дякую за попередження.
так, інтелектуальна власність у нас власністю не вважається, виходячи із стану справ... знайомому моєму перекладачеві з англійської - члену спілки і все таке - десь на початку 2000-х харківські видавці, певно, з новоявлених, як і оцей, про якого я попередила, - запропонували 200 гривень гонорару за повне перевидання історій про Шерлока Холмса Конан Дойля він не погодився - і що ж?... видали без його згоди і й тих 200 гривень убогих забрали собі...
він пробував якось там боротися, але нічого домогтися не зміг - нічого...
навність підлості в світі нашому явище взагалі прикре...
ну так, моє прізвище пару десятків людей згадає, як десь на розкладці побачить, от, думаю, попереджу, кого вдасться - врешті це все, чим я можу протистояти