куди пішли єдинороги?
чому стежки полишили
земні?
поміж людей – лиш обрані
у ночі місячні ясні
ще помічають часом срібні тіні
розпливчасто примарні
відсторонені
на підходящому для виявлення фоні
Єдинороги –
срібно-білі коні:
і Сила Світла
з посеред лоба кожного коня
виходить у подобі рога-променя
…із вуст першо-людини
отримали Єдинороги
найпершими ймення,
і удостоїлись у Бога
найвищого серед істот звання,
а згодом – і благословення
на вічне до людини співчуття,
бо вільно не поли́шили людину,
обравши йти слідо́м у вигнання
за нею – у земне життя,
у смертну тінь, земну низину,
юдоль-долину
людино, не зобиджай коня,
бо він заради тебе рай покинув,
позбувся Сили, Чину і Знання
…слідом у вигнання:
з Єдинорога – у коня…
…може, всі коні
колгоспні-замордовані
Єдинорогами у царстві Бога
колись були…
то на землі
вони відкритість Духа заростили,
з лобів проміння сяюче зняли,
самі себе на вірність прирекли
і кіньми тягловими стали…
але не зникли,
а перейшли
в духовні вічні благородні символи:
дано снагу
Єдинорогу
протистояти силам тьми –
утримувати Рівновагу
у Всесвіті,
у Просторі,
подібно до ранкової зорі
освічувати стежку в темноті:
той, хто блукав, хто відчай знав,
тому відомо,
яке це Благо у юдольному житті…
пробудження свідомості
в шуканнях Мудрості…
…ще серед них котрі крилаті –
ті надихають на путі
Пізнань і Творчості…
дарують спокій,
а промениста Чистота
Єдинорога
не спроста
вважається прологом
міфічним – образу Христа…
хто має вухо – слуха:
символізує промінь-ріг
проникність Духа
через площини і пласти
пітьми і пустоти –
їхні густо́ти…
радій, людино,
незримо та невпинно,
Єдинороги
тобі освічують стежки,
але виходить навпаки:
хто-бо нині
собаки-коні-
свині-корови́-коти –
людині?...
ті дружні віддані істоти,
що у вигна́ння з раю
слідом рішилися піти?
раби… майже предмети…
невинні жертви:
між «Бути» або «володіти»
людина обирає «їс-ти»…
жерти…
Благородство-Краса –
ростбіфи-шніцелі-ковбаса…
Світла Сила –
бойні-мило
коні-Єдинороги…
духовні втрати
колись же
виведуть блудних нас
на осяяні Сонцем дороги,
якими –
до Отчого дому вертати
...Любити – це означає
діяти... дбати
01.03.2017
Дякую за незвичайні твори, натхненя Вам. Ви особливо відчуваєте світ і людство в цілому, можливо, я щось не так пояснюю, просто так Вас спрймаю, так відчуваю Вас через Ваші твори.з повагою...
пані Любо, все так... перечитала ваші слова ще раз і прийшов чомусь на гадку епізод із "Мауглі", де Кіплінг каже вустами Багіри, яка пояснює Мауглі дії людей, які зупинилися ночувати біля вогнища в лісі і перебилися вночі між собою, пустивши в хід свої ножі, то Багіра пояснює їх (людей) дії приблизно так: це - люди... вони готові втопитися в озері заради тільки того, щоб укусити відбиток місяця у воді...
дякую Вам, пані Любо, з вами завжди цікаво "бачитися"
ми гарні. ми і добрі, і милі, ми навіь вміємо мріяти і фантазувати. творити і надію на єдинорогів покладати...
ми - діти неба. володарі світу. ми - добрі...
ми не раби дня і його потреб, ми - такі, якими нас випустили у цей світ. за непослух. за єдиний непослух!
і розгубили ми єдинорогів, як мрії свої з раю, і пішли від них. а вони давно - бо лише частка нашої фантазії! - розтанули серед часу, який ми тут проводимо у пошуках їжі...
бо лише птахи, що в небі, не сіють не жнуть,а в нас і хліби весняні, і сівба осіння, і жнива смерті в нас...
---
в які пастки думки загоните, де шукати нерозгублене нами змушуєте, в які потаємні комірчини душі зазираєте - свої, світові, мої, минулого і з надій марних!..
(чи не марних?..)
є епохи розквіту - і є епохи занепаду: нам випав другий...
щодо пошуків їжі - то, кажуть, першопочатково було задумано, що люди будуть годуватися зерном і плодами - отже, рослини можуть забезпечити нас усім потрібним, пожирання плоті інших живих і відчуваючих - розумних істот - це зайва забаганка, не ми з вами, щоправда почали, зате і ми продовжили (я не веганка, хоч дуже хотілось би - зараз трохи тренуюся)))
є люди, які взагалі не їдять, навіть не п"ють - вони сонцеїди (одного такого знаю - опосередковано)
одне слово, погоджуюся з вами - ми, люди, справді хороші
як і Єдинороги - переходячи в тінь стають кіньми - ми, може, втрачаємо святість... чистоту - світіння одне слово
мав би і я подякувати від серця і думок сполоханих - та ні слів таких не знаю, ні вміння не маю - тому вас читаю і заново світ бачити вчуся. хоча люблю той, що сам вимріяв, і маю котрий, і мучуся в якому...