А я в тобі купалась, наче в морі,
Шукаючи молюсок дорогих,
І мріялось " і в радості,і в горі ",
В надійному затінку від чужих...
А я в тобі була, як в океані,
У тій строкатості я діставала дна,
Були у щастя сито-сито п"яні,
Я думала: назавжди... і одна...
А я за пристань добру тебе мала,
За світло, за стіну і щит,
Тулилася, кохала... Як кохала!
Там "від" і "до"- безкрайній небовид.
Була транзитом з стації до пункту,
Тобі добратись конче було слід...
Не факт, що позбувався свого грунту,
Зате придбав свій бонус- моноліт !
Болить "транзит" і "бонус" обпікає
Отруйним жалом втрачених надій...
Я знаю : очей щастя не ховає,
Тож не відводь ти погляду, не смій !
сподобалось 
