Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лесь Українець: Історія України-Руси - ВІРШ


Лесь Українець: Історія України-Руси - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 8

Пошук


Перевірка розміру




Історія України-Руси

Рим не став би йти до нас, Візантія хитрувала. Зовсім інші племена По-латинськи узнавали. Поки ми корів пасли І волам хвости крутили, Люди розумом росли, Путь хижацтва засудили. А над нашим мужиком Захалявними ножами Княжий брат на брата йшов, Послаблюючи державу. Не вернути давню згоду - Горе бідному народу! А ще більше впереді́; Підібралося нізвідки, За князів діла худі Люд пропав. Ворони – свідки! К нам Монголія прийшла, Завітала без запросин. Зруйнувала все дотла, Не шукала добрих зносин. Каро, що нам принесла Крім ненависти й жадоби? Ні наук, ні ремесла, Одні муки і хвороби. Ходять люди у ярмі По невидимій тюрмі. Спини задарма гнемо На чужинницьких гяурів, Чорну долю клянемо У тюрмі без ґрат і мурів. Часом люде у Москві По-ворожому навчались, Создали порядок свій І мечем відзахищались. Чом би нам по тім не жить І не дбати брату брата? Як же! Хто навчивсь душить, Набив руку відбирати, Той забуде про любов, І не знав її немов. Це ж ізнизу до верхів! Бо ж і люд не той зробився. За двісті з гаком рокі́в Так нарід весь оганьбився. Цар Іван усім завдав Злої, грізної науки, Душу сатані продав, Люд прирік на тя́жкі муки. Поки ж ляхи й москалі Пирога були ділили, Люди на своїй землі Чорнозмучені ходили. Божа кара й годі тут! Як же вирватись із пут? Та не всякий те терпів (Хіба дітись було ні́де), Шаблі за́місто серпів У руках стали біліти; Гуртувались на Дніпрі Вільні, непокірні душі. У тяжкій, нерівній прі Опирались якнайдужче. Не за скарб лилася кров, Нам своєї волі досить! Наламали ляхи дров, Як земля їх тільки носить?! А трикляті москалі Знахабніли взагалі! Так за батька, за Хмеля, Збудувалася держава. Та недовго пробула Наша слава моложава. У безвиході війни Заблукав Мазепа-гетьман. Перед царством завинив, Понадіявся на шведів. А чи ти, Петро, за тим Завинив хіба не більше? Таку кару напустив, Що й не видумаєш гірше. У Батурині з відром Пив ти християнську кров! Той антихрист, кажеш, хто Для людей шукав свободу, Чи буває не отой, Хто захоплює народи? Катерина довела Ваш свободожерський задум: Зруйнувала Січ дотла, Кріпосне вернула право. От же бога хто любив, Криводушні лицеміри! Жаль вам бог не учинив Ні управи, ані міри. Процвітало зле кубло Справедливості на зло. Не подумай, боже, й ми Пред тобою небезгрішні, Але гіршої чуми Не терпіли ніхто інші! Та з чорнезного ярма Визріла душа пророча, Правди щирої слова Пролунали серед ночі. Батьку! Добре, що й не знав, Що нас далі дожидало. Із могили мо б устав, Так душа б твоя ридала! Відійшли одні кати, Щоб іще гіршим прийти. Світова війна ішла – Люди бачили нагоду З-під ворожого дишла́ Видерти свою свободу. Заснували УНР: Було військо, була рада. Так жили б і дотепер, Та дозволили попрати Бандюкам свободи храм, Потоптати наші стяги. В кого совісти ні грам, Хто давав криві присяги, З тим не жити у добрі – Запрода́сть за два рублі. От же кара нас найшла! Думала, ковтне до крихи. Наробила злого зла, Понакоювала лиха. Поганяла батогом, Висилала на край світу. Виморила всіх кругом, Не було людям просвіту. Викосила роду цвіт Із широкого розма́ху. Пробрехала стільки літ, І сама зазнала краху. Знову жовто-синій стяг Своє тіло розпростяг! До свободи довга путь Закривавлена тілами, Що забули як і буть Ми свободними орлами. Зайняли крісла́ умить Пузачі-мордовороти. За людей їм не болить, А нажитися не проти. Підлабузники Москви! Кляті пішаки безвольні! Коли ж буде уряд свій Дбати про людей бездольних?! Чи вам розум одняло, Чи його і не було? Україна – дім людей, Чи колонія остання? Все ніяк не одійдем - Мабуть було недостатньо... Слово наше нетверде, Воля хиренная слабне. Нема згоди, як ніде́ - З того й живиться нахабний. Люди! Нам усім разо́м Будувати цю країну, Дружнім станемо гуртом – Подолаємо руїну. Поки ж брат на брата злий – Горя лий-не-перелий!

ID: 718789
Рубрика: Вірші, Історична лірика
дата надходження: 17.02.2017 19:38:35
© дата внесення змiн: 19.04.2017 11:35:20
автор: Лесь Українець

Мені подобається 6 голоса(ів)


Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!


 

В Обране додали: НАУМ
Прочитаний усіма відвідувачами (62)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

геометрія, 11.03.2017 - 17:41
У ваших віршах лише Правда і мені це дуже подобається, та й манера письма пречудова, дякую!
Зле кубло й тепер живе, й знову кров із люду п"є!.. 12 12 girl_sigh no2 flo36 flo23
 
Лесь Українець відповів на коментар геометрія, 11.03.2017 - 23:04
Дякую сердешно! А кубло п'є-п'є нашу кров, та й не вип'є, а лише нас міцніше зробить, аби ми тільки до роботи бралися, а менше скиглили даремно - вже не те, що колись було, тепер наші вірші ніхто не спалить і на кузові нас із вами в яр не вивезе. Тож маємо гідно довести обірвану справу - відбудувати нашу культуру й націю: надолужити згаяне і рухатися далі!
 
БИЧ, 25.02.2017 - 07:12
Что за манера вместо реальной истории писать пропагандистские укроштампы? Вот, например:
"Катерина довела
Ваш свободожерський задум:
Зруйнувала Січ дотла,
Кріпосне вернула право".
Вообще-то благодаря екатерининским реформам около 40% малороссиян были освобождены от крепостной зависимости, тем более в Малороссии она была достаточно тяжкой, скопированной с польской (согласно Литовскому статуту). А Новороссия вообще получила статус земли, свободной от крепостного права. Вообще в Российской Империи количество крепостных никогда не превышало 50% (ближе к освобождению в 30-е годы 19 века - 37%).
Да и потомки Сечи чтут Екатерину и хранят ей благодарность : почти во всех кубанских станицах возведены обелиски императрице.
 
Святослав_ відповів на коментар БИЧ, 25.02.2017 - 07:50
Не меліть дурницю. катерина (з маленькохї літери) розорила Січ, витуривши її залишки на Кубань. Потомки Січі люто її ненавидять, як і всю Московську імперію, правонаступницю Орди, і дуба давший сесесер.
Стосовно катерини почитайте слова Кобзаря.
 
БИЧ відповів на коментар Святослав_, 25.02.2017 - 09:34
Не достал хохлосрач? О каких "потомках Січі" вы пишете? Все казачество, что было в Малороссии, было переселено на Кубань в конце 18 - начале 19 века. В том числе и возвратившееся задунайское казачество. Почтительное же отношение кубанцев к Екатерине известно.
 
БИЧ відповів на коментар Святослав_, 25.02.2017 - 13:59
Совсем свихнулся?
 
Лесь Українець відповів на коментар БИЧ, 26.02.2017 - 00:18
Ага, якісь нещасні 50% кріпаків, кожен другий. А що зрадницьке зруйнування Січі призвело до зникнення нашої державності і взагалі до дезінтеграції українського суспільства (якщо не рахувати короткий період УНР, то аж дотепер), цього вата не розуміє, і продовжує свято вірити у сфальсифіковану совітами історію Русі. А щодо кубанського козацтва, то воно свою порцію братської любові отримало від більшовиків: https://ru.wikipedia.org/wiki/Расказачивание
 
БГІ, 18.02.2017 - 20:50
Розумних багато, порядних нема... friends
 
Новоградець, 17.02.2017 - 23:24
12 friends 23 23 32
 
НАУМ, 17.02.2017 - 20:14
"От же бога хто любив,
Криводушні лицеміри!
Жаль вам бог не учинив
Ні управи, ані міри"
Навіть елементарні невігласи слово Бог пишуть з прописної літери.Далі можна щебетати про будь-що.
 
Лесь Українець відповів на коментар НАУМ, 17.02.2017 - 22:10
Бог мені суддя за мою орфографію, але й у вас, мушу сказати, фокус уваги на якихось дрібницях, а не на головному
 
Новоградець відповів на коментар Лесь Українець, 17.02.2017 - 23:27
Не звертайте уваги. Повага вам за витримку!!! 22 23 32
 
Лесь Українець відповів на коментар Новоградець, 18.02.2017 - 14:50
Дякую wink
 
НАУМ відповів на коментар Новоградець, 18.02.2017 - 19:39
Маєте рацію, навчатися ніколи не пізно....Але знати про головне треба з пелюшок.
 
Новоградець відповів на коментар НАУМ, 18.02.2017 - 21:38
Згоден з вами, але тут є виправдання - в роки пелюшок ми росли в країні атеїзму. Я і так радий що на сайті так багато віруючих. give_rose give_rose 23 22
 

Нові твори