Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: В ДОЗОРІ… - ВІРШ


Мирослав Вересюк: В ДОЗОРІ… - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 41
Персональный ЧАТ K Λ Е О Δ О Р
Персональный ЧАТ Luka
Персональный ЧАТ MaRiK29
Персональный ЧАТ Maggie Be
Персональный ЧАТ Polemokrateia
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Vin Libert
Персональный ЧАТ Yaguarondi
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іванка
Персональный ЧАТ Ірина Кохан
Персональный ЧАТ Андрій Толіч
Персональный ЧАТ Віктор Ковач
Персональный ЧАТ Вікторія Т.
Персональный ЧАТ Вільна птаха - Freebird
Персональный ЧАТ Виктор Правденко
Персональный ЧАТ Володимир Мілянчук
Персональный ЧАТ Горобец Александр
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Еволюція Сайту Поезії
Персональный ЧАТ Кавоманка
Персональный ЧАТ Квітень Олександр
Персональный ЧАТ Лілія Левицька
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Марина Мирошина
Персональный ЧАТ Мельник Галина
Персональный ЧАТ НАСИПАНИЙ ВІКТОР
Персональный ЧАТ Олег Кокосенко
Персональный ЧАТ Радомір
Персональный ЧАТ Райка
Персональный ЧАТ Свіжина
Персональный ЧАТ Світлана Ткаченко
Персональный ЧАТ Сумирний
Персональный ЧАТ Тарас Слобода
Персональный ЧАТ Тарпик
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ віталій чепіжний

Пошук


Перевірка розміру




В ДОЗОРІ…

Тепло і сон – завітні мрії… Зі сходу вітер дме і сніг. Поземки степом в’ються змії, Бліндаж замело, як барліг. Занесло вирви і окопи, Проймає вітер до кісток. Чайку б гарячого, окропу, Від рідних радісних вісток. Сльозяться очі на морозі Колючий сніг січе лице. Вночі підняли по тривозі Вороже розімкнуть кільце. На камінь тіло задубіло, Душа примерзла до хребта. Нам на позиції зраділи, Хоч землю вергала арта*. Це від безсилля і від люті, Добряче дали по зубах. На плечах ворога, по суті, На їхніх стали рубежах. Гібридну наволоч прогнали Ще з клаптя нашої землі. Та вітер і мороз дістали Не менш, чим кляті москалі. Вже кров на ртуть перетворилась Та серце стало крижаним… Щось моя зміна забарилась, – Усім здається вартовим… * арта – артилерія. Військовий жаргон. 08.02.2017 р.

ID: 717308
Рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата надходження: 09.02.2017 22:57:15
© дата внесення змiн: 10.02.2017 20:47:38
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (295)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Левчишин Віктор, 10.02.2017 - 17:33
Героям слава!
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Левчишин Віктор, 10.02.2017 - 20:51
Як уявлю, як там в окопах при цих морозах і заметілях, у самого мороз по шкірі. І справді Героям слава!
 

Нові твори