Коли б то не на жарт я був багатим,
Подбав би неодмінно і про тих,
Хто має скромні пенсії, зарплати,
Для кого красти — превеликий гріх.
Одноліткам моїм, що бідували,
Нічого не шкода було б мені.
І ми себе колись не шкодували,
Віддавши все країні назавжди.
В полоні найогиднішого кола
Жебрачити нас вік цей потура.
Та я ділюся. Тільки добрим словом.
А іншого не назбирав добра.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ: *
Если бы пришлось мне стать богатым,
Я бы позаботился о тех,
Кто живёт на скромную зарплату,
Для кого украсть — великий грех.
Сверстникам моим, что не при деле,
Ничего не жалко было б мне.
Мы себя ведь тоже не жалели,
Всё отдав расхристанной стране.
Но другой нам жребий уготован.
Будем выживать по мере сил.
И делюсь я только добрым словом.
А других богатств не накопил.
_____________________________
* З книги: Дементьев А.Д. Я прочёл рублёвскую газету,
словно сел в роскошную карету..."Эксмо", 2010, с.274
ну,що ти... звідки такі думки?
мій талановитий скромний друже...
