Блукаючи вибраними сторінками
жіночої лірики
Її лірична героїня –
ікона із далеких літ,
де ще існує і єдиний,
і не один, а цілий світ.
Вона залюблена у себе
і вірна лиш самій собі,
але живе на тому небі,
де все минає у журбі.
І забуває, що навколо
усе повторюється знов
як нерозривне вічне коло –
життя, і сльози, і любов.
Квітують не одні мімози
на перехресті до вінця
і не одні жіночі сльози
лікують душі і серця.
Усі трагедії жіночі
вміщає майже кожен твір.
Але надійний поводир
веде її еЛГе крізь ночі.
Такі її війна і мир,
і щирі друзі ...ой буває –
і плакати допомагає,
і підведе під монастир.
І терпеливу, і привітну
її запоєм пізнавав.
У «пригорщі …такого… світу»
і я її надії мав.
Вона сміється і страждає,
малює сни і міражі,
і поведе у спориші
одній лиш їй відомим плаєм.
Одне життя формує жінку,
яка – і грішна, і свята,
закривши чергову сторінку,
почне із чистого листа.
Аби піднятися на крила,
що виросли не з рукавів,
а із високих почуттів.
Полум'яніють ще вітрила,
аби її еЛГе раділа,
що світ навколо подобрів.
І терпеливу, і привітну
її запоєм пізнавав.
У «пригорщах …такого… світу»
я ще таку не зустрічав.
Вона сміється і страждає,
малює сни і міражі,
і поведе у спориші
одній лиш їй відомим плаєм. Та Ви неабиякий знавець жіночих душ, виявляється!? А Таня справді незвичайна! Гарно написано!
Ви мене порадували і втішили,. Я, тільки-но добралась до компа, набрала вірш, а ви тут, як тут( а кажуть світ великий) а він весь в об’ємах нашого Сайту. Дуже вдячна за *Відгомін*
I.Teрен відповів на коментар @NN@, 03.02.2017 - 15:53