Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Зоя Журавка: ЗАПОВІТ СИНАМ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ НАУМ, 05.02.2017 - 16:53
Зою, заповіт розчулює! Але ми маємо інший "Заповіт" -- вічне життя у Новому Світі. Слово Боже -- Біблія дає нам гарантію воскресіння "праведних і неправедних". Нас задурили міфами і традиціями, втішаючи "безсмертною Душею".К НАСТОЯЩЕЙ ЖИЗНИ (На стих. «Размышления о жизни» Ольки Листопад) Письмо Титу 1:2 «на основании надежды на вечную жизнь, ту, что прежде давних времен обещал Бог, не могущий лгать,» Настанет время и не будет их, Могил и кладбищ, что таят унынье. Былое и не вспомнится тогда – Все возвратятся к вечной жизни. Мы до сегодня ввергнуты во тьму. Никто нам правды не раскрыл секрета. Мы в мире мифов и легенд живем И волею врага нам Библия была закрыта. Наука многого достигла на пути, Раскрыты колдовства и суеверья. Но силы зла запутали людей, Посеяли раздоры и смятенья. Сегодня экстрасенсы без конца, Как призраки средневекового виденья, Под робкое молчание попов Орудуют в толпе невежд и извращенцев. Пугаться суеверий ни к чему, Хоть многие невежеством забиты. Все человечество имеет шанс – Доступность Библии открыта! Читайте и задумайтесь над тем Кто мы такие, чьи мы дети. Бог на Земле порядок наведет…. И каждый за свою судьбу в ответе! Олекса Удайко, 03.02.2017 - 07:11
Колись ми всі підемо, Зою! Та Вам про це думати рано... Адже молода. Прошу до господи!
Ніна-Марія, 02.02.2017 - 17:50
З великою материнською любов'ю написано, Зою. Хай Господь береже Вас і всю родину.
Н-А-Д-І-Я, 02.02.2017 - 08:43
Розчулили мене рядки вашого вірша... Живіть ще довго і не думайте про те, що колись буде з вами.. А синам гарну дали настанову! Зоя Журавка відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 02.02.2017 - 15:49
Так, всі ми живем скільки Господь відміря а так хочеться щоб в родині був мир, спокій і порозуміння при нас і тоді... коли ми підем за межу.Дякую, що заходите.
Людмила Пономаренко, 01.02.2017 - 22:30
Зерно любові сіяла у душу,Роки сріблясто упліталися в чоло. Задушевно-щиро й тепло... baidarama, 01.02.2017 - 19:54
"непрохана"; а ви родинне бережіть тепло". якщо "не згубіть", то "тепла"
@NN@, 01.02.2017 - 19:41
хороший вірш, почитайте у Наталі Хаммоуди, -про горіх, у Віталія Назарука, тумани дитинства, у Світлани Моренець, її останній, і у мене дотично, але забула назву вибачте - тиск
Зоя Журавка відповів на коментар @NN@, 01.02.2017 - 20:10
Дякую, що завітали, здоров"я Вам. У мене теж тиск високия, пігулки набридли та що поробиш. Всього найкращого.
@NN@ відповів на коментар Зоя Журавка, 01.02.2017 - 20:31
Байду слухайте, він дока в граматиці - безкоштовна граматична енциклопедія
Ніна Незламна, 01.02.2017 - 19:18
Гарно!!!Мама і діти це нероздільне...Як би життя не склалось, материнське серце і турбота завжди поруч,як оберіг особливо коли треба підтримки,поради. Світлана Моренець, 01.02.2017 - 19:10
Материнська турбота – безмежна, а звязок з дітьми – нерозривний. Відчуваю мамину любов і підказки ще й досі, хоч вже 12 років її нема.Теплий вірш. |
|
|