Матусю, мені вже не страшно-
Ні, рідненька, мені не болить
І не дихаю я вже так важко,
Та й серце чомусь не щемить.
Холод смерті сповив мої очі,
Та приспав, мамо, вічним сном,
Не журись, я прийду щоночі
І чекатиму там , за вікном.
Твого слова, матусю, ласки
І цілунку в чоло, як завжди,
Як колись, ти читатимеш кАзки,
Шепотітимеш тихо - не йди.
Я всміхнуся тобі , як всміхався,
Ніжним доторком, мамо, торкнусь,
Вічний спомин для тебе зостався,
Я у небі за тебе молюсь.
Не карай себе, моя матусю,
Що не так десь мене берегла,
Ясним променем з неба проллюся
На стежину твойого життя.
Бережи себе рідна матусю
І пробач, що цей хрест буде мій,
В небі, рідна, за тебе молюся-
Божий Янгол, матусю, син твій.
Бережи себе рідна матусю
І пробач, що цей хрест буде мій,
В небі, рідна, за тебе молюся-
Божий Янгол, матусю, син твій. Ніколи, мабуть, материнський біль не вляжеться у серці матерів.
