О, вітре,
ти нахабний хуліган
проник…
крізь одяг
дразниш мої губи…
А я ж то знаю…
це лише обман!!!
віраж стихії…
завтра все забуде…
І знову я…
залишуся сама…
без пристрасті…
бажання… і спокуси…
п’янію я…
у пристрасті…
вина…
і покохаю…
до…
без тями
в мареві спокуси.
.......................................
Не плач, дівчино!
Вже навчаюсь я…
мов вітер бути…
легко дарувати
свою бентежність…
Й плекати без питань
казкові груди…
без болю і
розпусти… доторкань…
І
миті…
перетворюю я ці
у вічності безодню… і безмежність
......................................................
Я був мов вітер…
той нахабний хуліган…
зривав весь одяг…
жалив тебе в губи…
Обоє знали…
це не наш роман…
віраж стихії…
завтра все забудем…
Сьогодні я один…
і ти сама…
але у серці крихта тліє…
тайно…
п’яніти разом…
пристрастю…
вина…
і втіхи дарувати
бездоганно…
п’яно…
Ти вір, дівчино…
Я ще повернусь…
мов вітер…
подарую свою плинність…
обожнюючи груди… без питань
знов повторю…
миттєвості
науки доторкань.
...........................................
Ах этот ветер
наглый хулиган
проник....
мне под одежду...
дразнит губы...
А я то знаю...
это всё обман!!!
зигзаг стихии...
завтра всё забудет...
И снова я...
остануся одна...
без страстного...
желанного... стремленья...
споить меня...
страстями ...
без вина...
и полюбить...
до..
ум0-
помрачЕнья.
.......................................
Не плачь дефчёнка
Я уже учусь...
как ветер быть...
дарить
свою беспечность...
Ласкать без спроса...
сказочную грудь...
И...
превращать...
мгновенья... эти...
в вечность
......................................................
Я был как ветер...
наглый хулиган...
срывал одежды...
жалил тебя в губы...
Мы оба знали...
это не роман...
зигзаг стихиии...
завтра всё забудем....
Сегодня я один...
и ты одна...
но в сердце тлеет...
тайное стремленье...
споить друг друга...
страстью...
без вина...
и насладить...
до ум0-
помрачЕнья...
Ты верь дефчёнка...
Я ещё вернусь....
как ветер...
подарю свою беспечность....
без спроса обнажая твою грудь...
Я повторю...
мгновений наших...
вечность.
