Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ДАЛЕКО - ДАЛЕКО… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Георгій Федорович, 23.01.2017 - 16:32
І я вам, Георгію, дякую і за візит, і за гарний коментар...
Ганна Верес, 22.01.2017 - 21:37
І люди чудові Далеко - далекоЖивуть там донині, Моя отча хата, І хочеться вірить, Та є там лелеки Що будуть щасливі. Й малі лелечата... IНавіть у спогадах про нелегке життя Ви намагаєтесь відшкати позитив. І це прекрасно! геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 22.01.2017 - 22:19
Дякую,Ганю! Можливо і в інших селах люди чудові, та мені вони не знайомі, а в моєму селі у мене не лише знайомі, а є й мої родичі, друзі і навіть учні, які вже теж пенсіонери...
геометрія відповів на коментар Ніна-Марія, 22.01.2017 - 22:16
Дякую, Ніно! Я й сама розчулилась, як писала, тай не чекала, а зразу ж у КП виклала, не могла в собі держати...
геометрія відповів на коментар Валентина Ланевич, 22.01.2017 - 22:14
Дякую, Валю! Про своє задушевне по іншому не напишеш, тільки щиро і з душею...
Людмила Пономаренко, 22.01.2017 - 18:37
Далеко - далеко моя отча хата,Та є там лелеки й малі лелечата... Задушевні й щирі спогади торкаються серця... геометрія відповів на коментар Людмила Пономаренко, 22.01.2017 - 22:13
Дякую, Людо! Я вже якось писала у прозі, що на в"Їзді в моє село є лелече гніздо, і коли я туди півл"їжджаю, то з задоволенням спостерігаю за лелеками і лелечатами...
геометрія відповів на коментар Наталка Долинська, 22.01.2017 - 22:10
Дякую, Наталю! Сьогодні по скайпу говорила з Наталею, і вона про тебе питала, а я її сказала, що вже 100 років тебе не бачила, як ти там, як не можеш зайти, то хоч подзвони, не відривайся від своїх...
Наталка Долинська відповів на коментар геометрія, 26.01.2017 - 23:17
Та я не відриваюся, в мене на київстарі пусто.. от трішки розгребуся поповню рахунок і подзвонюгеометрія відповів на коментар Олена Бокійчук, 22.01.2017 - 22:07
Дякую, Оленко! Намагаюсь не сумувати, та життя ж без смутку, як і без любові не буває...
геометрія відповів на коментар Надія Башинська, 22.01.2017 - 22:03
Дякую, Надійко! По - моєму це вже третій мій вірш про мою хату, хоча цього літа я побувала біля свого двору, та хати, на жаль вже немає,я дуже засмутилася, та я все одно її пам"ятаю...
Оксана Лазар, 22.01.2017 - 14:50
Ніжні береги дитинства живуть у Вашому вірші! Як добре часом туди повертатись.
геометрія відповів на коментар Оксана Лазар, 22.01.2017 - 21:58
Дякую,Оксанко! Я вже давно не живу у селі, та не минаю нагоди і 1 - 3 рази в рік, переважно літом там буваю, адже там мої береги дитинства і юності, та й добрі люди мене там ще пам"ятають...
Ніна Незламна, 22.01.2017 - 14:03
Чудовий вірш!Є рідна хатина Є рідна стежина По ній би ходила По ній би бродила Та звила гніздо собі далеченько Сумую давно.. Болить в мене серденько Та,як полетіти...Лелеки малі Вони ж найдорожчі в моєму житті.. Успіхів Вам! Так мені на чужині... Надихнули ви мене.. Дякую! геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 22.01.2017 - 14:33
Дякую, Ніно, і за візит, і за таке чудове доповнення. Я теж сумую і болить серденько, та на жаль все лишилось в спогадах легеньких...
геометрія відповів на коментар Шостацька Людмила, 22.01.2017 - 14:29
Дякую, Людо! Якби в селі був газ, то я б давно туди повернулася, там все таке рідне й дороге, що аж сльози навертаються...
ТАИСИЯ, 22.01.2017 - 13:28
Ах! Как живописна эта отча хата!Она испытала всего так богато! Прекрасное стихотворение! Мне по душе!
Дякую, Таїсо! Це сьогодні нахлинули спогади, та я їх вловила і на папір положила, а потім і в КП виклала.
Василь Стасюк, 22.01.2017 - 13:17
Далеко - далеко Моя отча хата Згадав її з Вами! Прекрасна присвята! геометрія відповів на коментар Василь Стасюк, 22.01.2017 - 14:25
Дякую, Василю! Моє село і моя хата завжди зі мною, і їм посвята...
|
|
|