Верхівка айзберга мого
укрита первоцвітом
і дивним виглядає літо,
коли за шибками
лютує завірюха,
тепленька шапочка
на вухах.
І літо...
Літо у душі.
Яскраве,барвисте,гаряче
і соком полите-
екзотично-маняще.
А ти в рукавичках,
не страшно в мороз,
бо в тобі цвіте літо
і гріє всього.
Цвіте поцілунком,
і піснею вітру,
розпускається візерунком,
не придумаєш кращу палітру.
О,вершина гори,
а де ж середина
де підніжжя,бере
пізня година.
І париш над усім,
над собою зовсім.
В собі літо несеш
і роздаєш,
по дорозі сиплеш і губиш.
Літа смак не забудеш.
Гарно!!! 
Дякую щиро)
