Цього часу ми будемо довго чекати,
Від розлук до розлук, і в нагороду за те.
За селом біля самої крайньої хати.
Білим цвітом, яблуневий сад розцвіте.
І ми підемо, позаздрить нам кожний стрічний,
Підемо, і більше вже не вернемось назад.
Тільки вір, що кохання цвісти буде вічно,
Що ніколи у сад не прийде листопад.
Жити будемо під парасолькою саду,
І будемо пити французьке вино «Бордо».
Так ніхто не любив до кінця, до упаду,
Над нами лелека побудує гніздо.
І там у саду, серед квітучого раю,
Яблуневим неоном буде світити цвіт.
А цибатий лелека на скрипці заграє,
І здивуємось ми, і здивується світ.
Все минає, і вечір цей так же минеться,
Мине і цей музикальний лелечий дебют.
Грай цибатий, ти грай що тобі заманеться,
Весели наш весняний садовий приют.
Цього часу ми будемо довго чекати,
Від розлук до розлук, і в нагороду за те,
За селом, біля самої крайньої хати,
Білим цвітом, яблуневий сад розцвіте.
2015р.
Жити будемо під парасолькою саду,
І будемо пити французьке вино «Бордо».
Так ніхто не любив до кінця, до упаду,
Над нами лелека побудує гніздо.
І там у саду, серед квітучого раю,
Яблуневим неоном буде світити цвіт.
А цибатий лелека на скрипці заграє,
І здивуємось ми, і здивується світ. Яку тонку ліричну душу треба мати, щоби талановито так писати! Дякую за насолоду.
Гарно!!!
Цього часу ми будемо довго чекати,
Від розлук до розлук, і в нагороду за те,
За селом, біля самої крайньої хати,
Білим цвітом, яблуневий сад розцвіте.
