Зараз у моїй душі
немов воєнні дії,
розгортаються події,
розвивається сюжет,
чи буде з мене поет?
Питання...
Мій вибір чи заслання,
і може не доречне порівняння.
Та так воно і є,
все суперечне.
Борюся із самою собою,
із власним хочу і бажанням,
переконанням.
Та реальність термосить,
не пускає,не просить-
Вимагає
бути приземленішою,
та я вже не хочу.
Відчуваю,що знаю,
що знаю, що зможу
в собі це зростити,
і мирно щоб жити
конфлікт вичерпаю,
білий прапор кидаю.
О розум,змирися з душею.
ЇЇ вибір мені рідніший,
вірніший,
ближчий,
мабуть найдорожчий
який вибираю.
Сприймаю й чекаю
вердикту життєвого,
судді надважливого,
голосу милого-
читача вередливого.