Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПРОДАЛА ЧОЛОВІКА… (проза) - ВІРШ


геометрія: ПРОДАЛА  ЧОЛОВІКА…   (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 23

Пошук


Перевірка розміру




ПРОДАЛА ЧОЛОВІКА… (проза)

Ця реальна історія сталася у моєму селі, незадовго по війні, про неї знали не лише дорослі, а й ми, дітлахи. Чоловіків повернулося з війни мало, і вдови заздрили Мотрі, що її Федот живий. Хоча й без руки, а господарював справно і дома, і в колгоспі працював їздовим: і воду, і фураж підвозив на ферми, і коників своїх доглядав з любов"ю. На той час люди дуже бідували, і чоловіки, які повернулися з війни намагалися допомогти вдовам у їх нелегкому житті. Жили люди дружно, і працювали, і веселилися. На свята збиралися в якоїсь вдови, варили картопельку в "мундирах", а ще солоні огірочки, капуста, от і закуска. А випивки багато не було: пляшка, чи дві самогону, то вже й гульки. І поспівають, і поплачуть, згадуючи своїх благовірних,і пожартують, і потанцюють. Та й розійдуться по домівках, бо вдома діти, і господарство сяке-таке, а руки ж робочі одні. Мотря з Федотом теж гуляли у компанії вдів. Того разу на Різдво зібралися у Мотрі. Федота дома не було. Котрась і пожартувала: "А де ж Федот? Чи може ти його продала?" "Та хто його такого недолугого купить?"-відказала Мотря. "Я куплю,- обізвалась Ганна.-Що тобі за нього?" "Літру самогону і кілограм тюльки"- сміючись відповіла Мотря. Жінки посміялися і стали лаштувати стіл, а Ганна десь зникла. Коли всілися за стіл, прийшов Федот, а згодом і Ганна. Вечірка була веселою, а під кінець Ганна вийшла на хвильку у сіни, внесла літрову сулію самогону і кілограм тюльки. Гуляння продовжилося, а коли перед світанком розходилися, Ганна забрала Федота. День-два Мотря була спокійна. По-перше вона молодша за Ганну, а по-друге, розуміла, що кожній жінці по господарству потрібна підмога, адже всьому дати лад жіночі руки не завжди в змозі. Та коли чоловік не повернувся ні на 4-ий, ні на 5-ий день, Мотря захвилювалася і сама пішла до Ганни. На подвір"ї її зустрів Федот і до неї: "Ти ж мене продала, а мені й тут непогано!" Довелося жінці напередодні старого Нового року йти до Ганни з подвійним могоричем і викупом. Зібралися, звісно, всі вдови. Знову були жарти і сміх. Так і зустріли старий Новий рік і таки забрала Мотря Федота. Більше вона на цю тему не жартувала, хоча іноді та чи інша вдова закидала: "Мотре, скільки дати за Федота?" "Мені він самій потрібний",- відгукувалася жінка. І жінки, і чоловіки, І дівчата, й парубки,- Люблять дуже жартувати, І старі, і дітлахи. Та жартуйте на здоров"я, Хай вам Бог допомага. Не подумавши на вітер Лиш не кидайте слова. Бо як кинеш часом слово, Кип"ятком ніби облєш, Хоч не скажеш більш нічого, Бува вихід не знайдеш. Звісно жартувать цікаво, Тільки міру треба знать. Не образить щоб нікого, І самому не програть. Жарти, жарти...З ними легше Негаразди подолать. Про людей треба найперше І у жартах пам"ятать!..

ID: 710237
Рубрика: Проза
дата надходження: 04.01.2017 17:57:19
© дата внесення змiн: 17.03.2018 08:34:00
автор: геометрія

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: палома, Ліна Ланська
Прочитаний усіма відвідувачами (283)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

палома, 05.01.2017 - 20:38
Дякую! Цікава історія, тим більше в психологічному плані...
А в якому регіоні?-якщо можна...
16 give_rose friends
 
Стас Крівда, 05.01.2017 - 05:47
13
 
Валентина Малая, 05.01.2017 - 05:30
12 12 тримати треба ч.,тримати! ny1 ny5 З Новим роком!
 
геометрія відповів на коментар Валентина Малая, 05.01.2017 - 14:18
Дякую, Валю! Жартувати звісно треба, та треба і честь знати, не переборщити! І вас і з Новим роком і з наступаючими святами, і всьогь найкращого у Півнячому році! Ку-ку-рі-ку,- хай додасть нам сили і терпіння, ну і писати вміння... 16 tongue biggrin writer love03 give_rose
 
Lana P., 05.01.2017 - 01:38
саме так! межа є у всьому, а в жартах - лише трішки жартувань, а решта-правда 12 Успіхів Вам у Новому році! Надалі радуйте нас своїми цікавими розповідями. ny3 ny4 ny5
 
геометрія відповів на коментар Lana P., 05.01.2017 - 14:14
Дякую, Лано! В усьому потрібна міра, знаю,і як людина, і як математик, і як практик. Обіцяю ще щось цікавеньке пригадати і друзів із КП порадувати... 16 tongue love03 love18 give_rose
 
ТАИСИЯ, 05.01.2017 - 00:49
Вот так купля-продажа!
"Позабыла! Что тебя я одолжила!" Здорово и правдоподобно! 12 biggrin 39 39 friends give_rose
 
геометрія відповів на коментар ТАИСИЯ, 05.01.2017 - 14:11
Дякую,Таїсо, і за коментар, і за згадку чудової пісні... 16 love11 biggrin love03 give_rose
 
Наташа Марос, 04.01.2017 - 21:48
girl_sigh ...це ж треба... Повчальна розповідь!!! 32 31 flo12 ny1
 
геометрія відповів на коментар Наташа Марос, 05.01.2017 - 14:09
Дякую, Наталю! Я всіх героїв своєї оповідки знала, на жаль це все в минулому. Але й у нинішньому смішного вистачає...А як посмієшся, той здоров"я наберешся... 16 biggrin love03 clap give_rose
 
Ганна Верес, 04.01.2017 - 18:27
Про людей треба найперше
І у жартах пам"ятать!..

Повчально й гарно! 12 16 friends ny5
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 05.01.2017 - 14:07
Дякую, Ганю! Сміх - задоволення для всіх, але й міру треба знати... tongue love03 derisive friends give_rose
 
Ліна Ланська, 04.01.2017 - 18:25
12 12 12 wink
Ой, там, на товчку, на базарі,
Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу,
Та й продам.
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу, та й продам.

Із лик мотузок ізсукала,
Взяла свого милого, залигала,
Та й повезла на базар,
До терниці в третій ряд прив'язала.
Та й повезла на базар,
До терниці в третій ряд прив'язала.

Як наїхало торгувальниць,
Як наїхало купувальниць,
Стали думать і гадать,
Що за цього мужа дать, мужа дать.
Стали думать і гадать,
Що за цього мужа дать, мужа дать.

А за цього мужа треба дати,
А за цього мужа треба дати:
Пару коней вороних,
Ще й сто рублів золотих, золотих.
Пару коней вороних,
Ще й сто рублів золотих, золотих.

Ой, стала я, подумала:
З кіньми треба возитися,
А мій милий, чорнобривий,
До роботи не лінивий - знадобиться.

А мій милий, чорнобривий,
До роботи не лінивий - знадобиться.

Він насіє, ще й наоре,
Не для іншої, а для мене,
Ти, мій милий, чорнобривий,
Пожалію я тебе, серденько.
Ти, мій милий, чорнобривий,
Пожалію я тебе, серденько.
 
геометрія відповів на коментар Ліна Ланська, 05.01.2017 - 14:05
Дякую, Ліно! Ще вчора давала відповідь на ваш коментар, а щось завадило відправити: чи то мій комп"ютер не спрацював, чи інтернет підвів, чи я щось не правильно зробила, навіть не знаю, ну чогось не могла вийти на КП. Отож ще раз вам дякую
за нагадування такої чудової пісні, я її не раз чула і по радіо, і у живому виконанні, та й сама іноді наспівувала... 16 39 smile flirt love17 give_rose
 

Нові твори