Морфей повів мене сьогодні
у своє царство,
у вир неможливого чи дійсного
казкових снів дійство.
Я побувала в тих краях
незвіданих,
літала з птахами наймовірними.
У кольорах я мала пензель
і помагала малювати,
ніхто не може того знати,
допоки там не опинився,
на чудасії надивився.
Тепер відомо вже мені,
що у житті
по-іншому усе можливо.
Запроси до себе у сни диво
І винеси його на яв,
дарує крила...І мчить той
відчайдух-і рух
кожен наступний прекрасний
все темне стає ясним.