(для дітей)
Сьогодні вітер спить спокійно,
на плесо неба, плавно і граційно,
чарівна шхуна-сонце випливає,
і морок ночі враз зникає…
Зима сміється білосніжно,
проміння сонця – лагідне і ніжне,
мороз скував озера й річки,
щипає злісно нас за руки й щічки…
Хоч сонце світить, та не гріє,
на жаль, так швидко взимку вечоріє,
насуплені, похмурі хмари
і день і ніч блукають, як примари…
Коли морози - злі й кусючі,
блищить на сонці білий сніг скрипучий,
буває, сонце так пригріє,
що сніг в обіймах променів зімліє…
Настане час ліпити сніжки,
зануряться у сніг дитячі ніжки,
і дивовижний візерунок
залишать для зими у подарунок…
Сьогодні була хурделиця, але дуже короткий час. Дивлюся у вікно - земля майже гола. Чомусь хочеться, щоб снігу було багато-багато, і щоб мороз - тоді дихати легше...
Ти знаєш, Олю, у нас зовсім нема і, можна сказати, що і не було снігу...У вас хоч іноді він пролітає.. Та що це за зима без снігу.. Навіть настрій не той...