Прихильність неба заслужила,
Чи то покарання?
І за котрі такі заслуги,
Чи за страждання?
Сама не вірю, не розумію,
Хіба я щось умію?
Так,я бачу,відчуваю
Цей світ прекрасний-я сприймаю
Незвичайно,може трохи мислю
Та ні на кого я не тисну.
І не заставляю.
Чи так дивитися й хотіти,
Чи намагатися,як я
Та марно це.
Ми просто діти,
в гостях в життя,прийшли з небес.
Метелики крильцятами літають,
А що мене тримає над землею
І не знаю,
та теж літаю.
Це є чудесне відчуття,
сама собі бажаю
Без кінця,
так хай буде
Мій дух мене веде...