Є люди, яких надихає промені сонця або запах морських хвиль. є люди, які ні одного дня не можуть прожити без музики , без звуку гітари чи будь – якого іншого музичного інструменту, є ті , які своє натхнення шукають у смачній , запашній каві з трьома ложечками цукру та крихтою кориці, бувають зовсім божевільні люди, які і є цим натхненням, що випромінюють енергію свободи та безмежної любові до Всесвіту , до кожної квіточки, стеблиночки чи крапельки!… Моє натхнення часто застає мене зненацька … Іноді, ти йдеш – йдеш вулицею, дивишся на людей, які нагадують тобі маленьких комашок, потім підіймаєш голову вверх і заплющуєш очі, насолоджуючись саме цим запахом чогось невідомого і невидимого , прислухаєшся до крапель дощу , який непомітно підкрадається до твоїх щічок і повільно стікає додолу, потім вдихаєш це холодне повітря, через яке тобі хочеться зігрітись у когось в обіймах , а через хвилину ти зустрічаєш звичайного незнайомця, який зупиняє тебе і пропонує завітати до нового магазину парфумів. Стільки всього відбувається за одну хвилину!
Незнайомець привабливий, усміхається так по – дитячому, так щиро, раптово бере тебе за руку і запитує « Як Вас звати?» , дізнавшись твоє ім’я , він також говорить своє... Твоя маленька долонька комфортно вмостилась у його велику та ніжну руку. Ти дивишся у його очі кольору свіжоскошеної трави і тобі хочеться залишитись там назавжди, хочеться втекти разом з ним на край світу і їсти смачні пончики з гранатовим соком… Одна хвилина, один дотик, світла посмішка і погляд, який манить тебе до нього… У грудях виникає якесь приємне відчуття, що розповсюджується по всьому тілі і подумки ти говориш собі « Як же давно я не бачила таких щирих очей»… Але він просто виконує свою роботу, роздає на вулиці буклетики про парфуми і рекламує цей магазин,який продає їх. Раптом він відпускає твою руку , а ти зі сумним поглядом посміхаєшся йому і ви прощаєтесь…Можливо, він зустрінеться тобі завтра , ще раз розбудить від неслухняних думок посеред міста і буде розповідати про парфуми , можливо, ти раптово натрапиш на його очі кольору свіжоскошеної трави десь у затишній кав ‘ярні або зустрінеш його, відчувши дотик його рук десь у тролейбусі, переповнений натовпом людей…
Якщо хтось трапляється нам раптово, то це точно не випадково. Іноді маленький момент, може дати нам приємні відчуття та велике натхнення творити щось неймовірне.
ID:
708830
Рубрика: Проза
дата надходження: 27.12.2016 19:43:29
© дата внесення змiн: 28.12.2016 17:30:59
автор: дівчина з третього поверху
Вкажіть причину вашої скарги
|
