Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Хіба можна забуть? - ВІРШ


Ганна  Верес: Хіба можна забуть? - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 65
Персональный ЧАТ 7orrow
Персональный ЧАТ AЇD
Персональный ЧАТ Baidarama
Персональный ЧАТ Bogdan Hyrych
Персональный ЧАТ Eladar
Персональный ЧАТ Julia :)
Персональный ЧАТ Koli@sych
Персональный ЧАТ Lesya Vladimirova
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Majra
Персональный ЧАТ Mawka
Персональный ЧАТ Nikola148
Персональный ЧАТ Norma Ardeko
Персональный ЧАТ Orchidea
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Systematic Age
Персональный ЧАТ Yurr
Персональный ЧАТ Ів Ра Марк
Персональный ЧАТ Александр Ахимов
Персональный ЧАТ Андрій Мурин
Персональный ЧАТ Анна Яковчук
Персональный ЧАТ Анфиса Нечаева
Персональный ЧАТ Вадим Болдурат
Персональный ЧАТ Виталий Рында
Персональный ЧАТ Володимир Байкалов
Персональный ЧАТ Галинка)))
Персональный ЧАТ Герасимець Оксана
Персональный ЧАТ Горобец Александр
Персональный ЧАТ Д
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Зоя Енеївна
Персональный ЧАТ Зоя Журавка
Персональный ЧАТ К. Простонеба
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Керолайн
Персональный ЧАТ Комета
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Ліна Ланська
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Маркіяна Рай
Персональный ЧАТ Матюш
Персональный ЧАТ Микола Миколайович
Персональный ЧАТ Надія Башинська
Персональный ЧАТ Надія Карплюк-Залєсова
Персональный ЧАТ Наталка Ярема
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Оксана Квитка
Персональный ЧАТ Оксана Лазар
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ ПВО
Персональный ЧАТ Петро Кожум'яка (Ян Укович)
Персональный ЧАТ Потусторонний
Персональный ЧАТ Світлана Ткаліч
Персональный ЧАТ Сонячна пошта
Персональный ЧАТ ивано митрофано

 прихованих - 10 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Хіба можна забуть?

Ганна  Верес :: Хіба можна забуть?
Я не хочу війни… Хочу, щоби її загасили, Бо гіркі полини Залоїли в мені кожну кліть. Хіба можна забуть Материнське ридання над сином, Із АТО що прибув? Хіба може таке не боліть? Не двоколірний світ – Ми про це не сьогодні дізнались. Найстрашніше ж, як він Одягається в чорну чалму, Коли землі в крові, Коли люди живуть біля згарищ, Коли падає квіт Із питанням, останнім: «Чому?» Я не хочу війни, Щоб зірки без причини згорали. Чим юнак завинив, Котрий місце у небі зайняв? Де ж та правда, скажіть? Божа сила чом тих не карає, Хто не знає межі Й руку хто на хлопчину підняв? Не один ще впаде, Та залишить нам віру й надію, Щоби завтрашній день Попіл згарища не притрусив, Щоби він і вона Квітам, сонцю і дітям раділи, Щоби жодна війна Наші долі не сміла косить. 21.12.2016. Ганна Верес (Демиденко).

ID: 707842
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 22.12.2016 00:49:04
© дата внесення змiн: 22.12.2016 01:01:45
автор: Ганна Верес

Мені подобається 16 голоса(ів)


Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!




В Обране додали: НАДЕЖДА М., Віталій Назарук, Олекса Удайко, Ніна-Марія, Шостацька Людмила, Ніка Той, Ірин Ка
Прочитаний усіма відвідувачами (84)
В тому числі авторами сайту (24) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.



КОМЕНТАРІ

12 12 Проникливо, зболено. 17 17 17
 
НАДЕЖДА М., 23.12.2016 - 14:37
12 12 16 16 Ми всі не хочемо війни,
та як же нам її спинити?
Сильний твір... flo26 flo12
 
Lana P., 23.12.2016 - 01:57
зболений крик душі 17
 
Виктория - Р, 22.12.2016 - 20:11
17 give_rose
 
Ніла Волкова, 22.12.2016 - 19:16
Патріотичний, по-жіночому зболений вірш! cry
 
Аяз Амир-ша, 22.12.2016 - 19:08
12 12 23
 
Дуже важливий вірш-заклик проти війни 12 12 12 .Світ став таким страшним 17 frown ,потрібно частіше нагадувати про це.Дякую Вам за вірш. 16 16 16
 
Ніна-Марія, 22.12.2016 - 16:56
Дуже сильні Ваші вірші!!!!! 12 12 12 16 17 16 give_rose give_rose give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар Ніна-Марія, 22.12.2016 - 17:54
Спасибі Вам. 16 17 give_rose
 
Ірин Ка, 22.12.2016 - 16:08
Сильно і патріотично написано! 17 16 12 12
 
Ганна Верес відповів на коментар Ірин Ка, 22.12.2016 - 17:55
Дякую, приємно. 16 17 give_rose
 
Зоя Енеївна, 22.12.2016 - 14:19
Надзвичайно гарно,патріотично! 16 16 16
 
Ганна Верес відповів на коментар Зоя Енеївна, 22.12.2016 - 17:56
Спасибі, Зоєчко. 16 17 give_rose
 
ВЮНОК, 22.12.2016 - 13:41
НЕЗАЛЕЖНОСТІ – Двадцять пять років!
Запам’ятаймо: старі і малі!
Що МИ-не бендери, жиди й москалі!
Закарбуймо у словах і на ділі!
МИ-УКРАЇНЦІ на нашій землі!
Гарячі серця! Патріоти і ні!
Не сіймо ворожнечу між нами! Рубаймо на пні!
Життя одне! Хай будуть цілі одні:
БУТИ МИРУ! ВІЙНІ-НІ! НІ-ВІЙНІ!
 
Ганна Верес відповів на коментар ВЮНОК, 22.12.2016 - 17:57
Підтримую кожне Ваше слово.Дякую. 16 17 give_rose
 
12 проникло та сильно...крижаним холодом ця війна стукає у кожні двері...миру бажається, миру... 17 16
 
Ганна Верес відповів на коментар Валентина Ланевич, 22.12.2016 - 18:01
Саме так, Валю. Спасибі. 16 17 give_rose
 
Ніка Той, 22.12.2016 - 10:45
... сильно, пані Ганно give_rose
... розірвав душу на шмаття give_rose 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Ніка Той, 22.12.2016 - 18:00
Дякую, Ніко. 16 17 give_rose
 
Віталій Назарук, 22.12.2016 - 09:29
Сильно! 16 17 flo12
 
Ганна Верес відповів на коментар Віталій Назарук, 22.12.2016 - 17:59
Спасибі, Віталію. 16 17 give_rose
 
А все ж прийде й на них тай кара Божа. За сотні тисяч тай загублених життів. give_rose
 
Дякую Вам щиро. 16 17 give_rose
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 22.12.2016 - 08:43
Навіть думки про війну не дають жити спокійно... НЕ можу радіти, як раніше, хоча й пишу інколи позитивні вірші, бо весь час бути у мінорі - так важко, що хочеться вмерти... Коли ж закінчиться ця безглузда і жахлива війна?
 
Ганна Верес відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 22.12.2016 - 18:14
Олечко, зараз важко всім нормальним людям. Розумію Ваш стан, бо душа творчої людини дуже ранима. Але думки про смерть - то злочин навіть перед собою, адже є родина, є улюблене заняття, є, нарешті, Україна в війні. Я теж важко переношу те, що відбувається. Нашим предкам було важче. Ми зараз знаємо, що і де відбувається. А невідомість - то ще гірше. Тримаймось і підтримуймо інших! 16 17 give_rose
 
Олекса Удайко, 22.12.2016 - 07:38
Патріотично, переконливо, трохи сумно! Світ проти, та олігархи домовляються... 17 17 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Олекса Удайко, 22.12.2016 - 18:15
Спасибі, земляче, і знову Ви правий. 16 17 give_rose
 
Оксана Щербей, 22.12.2016 - 01:10
Не можливо, щоб така лірика залишила когось байдужим. Це Ваша місія - писати про трагедію війни, стукати у людські 16 16 , щоби ми не закривали очі на страшне, аби не кам'яніли...
 
Ганна Верес відповів на коментар Польова Ромашка, 22.12.2016 - 18:19
Як Ви гарно сказали: аби не кам'яніли. Поки наші серця пульсуватимуть кров'ю, поки душі наповнені будуть любов'ю, нас не здолать!
Дякую. 16 17 give_rose
 
Чайківчанка, 22.12.2016 - 00:52
give_rose 17 17 17 17 17 17 я нехочу війни
 
Ганна Верес відповів на коментар Чайківчанка, 22.12.2016 - 18:19
Спасибі Вам. 16 17 give_rose
 
Нові твори