Раша хоче перекроїть
Нашу Україну.
Скільки вже лягло героїв!
Та й сьогодні гинуть.
Іловайську чорну дату,
Дебальцевський смуток,
Світлодарськ… Не передати
Таке й не забути!
Не розмінна ми монета
Для Європи й світу,
Налаштуємо багнети –
Досить вже терпіти
На собі експерименти
Російської зброї,
Котру так спішать підвезти
Вражі гумконвої.
Щоб не утилізувати,
Цілять в груди наші,
Мінськ нам радять визнавати
І Європа, й Раша.
Братньої війни ми подих
Добре відчуваєм:
Вивезли метал, заводи,
«Градами» шугають.
Сунуть карту нам, дорожну,
Мовляв, ще й без плати.
«Терористам вірить можна?» –
Хочеться спитати.
Поміж миром і війною –
Два лиш кілометри,
В Миколая день, зимою,
Скільки впало мертвих?!
Ситі-ситі ми цим миром,
Олланде і Меркель,
Співчувать нам не втомились
І експериментам?
Ще до вас не долітають
Міни та снаряди?
Наших хлопців накривають
Гаубиці й «гради».
Не витримують вже вуха
І брехні Росії.
Досить, мабуть, уже слухать,
Буть голіруч ціллю!
Ще ніхто війни не виграв
Чужими словами,
Враг, як ноги об нас витре,
Прийде і за вами!
19.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
