Знов за хмари, в небо синє –
журавлиний клин...
Вкотре – "... кача по Тисині"...
Вкотре – болю плин...
Світлодарською дугою
смерть пройшла (по дань!),
залишивши за собою
океан страждань.
Крові! Крові! Море крові –
вампірякам пир...
І кричать сліди багрові
від убитих тіл.
Бог візьме їх всіх до Себе,
прийме і земля...
Світлі душі линуть в Небо
через гріх кремля.
Шиють в лазаретах рани,
в муках – вояки...
Щось не те твориться з нами,
любі земляки:
ситі виродки пропащі
в розкоші живуть –
найсвітліші і найкращі
в Небо йдуть... і йдуть...
20.12.2016 р.
Дякую! От саме цей рядок я й мала на увазі. Мабуть Ви здогадалися, що це – експромт (та ще й написаний в дорозі).
Беру тайм-аут до завтра. На свіжу голову все зважу і виправлю.
Вже змінила.
Останні два дні я не переглядала новин, тому була не в курсі усього жахіття, що з новою силою накрило нашу землю. Після того, як прочитала Ваш вірш, відчула, що це не просто заримовування постійних переживань, а щось значно.... Твір дійсно проймає, але, прочитавши про стільки смертей, страшних поранень, болю, розумію, що він не передає і найменшу частину того , що нині відбувається ( вибачте, Світлано - вірш, дійсно, якщо тут доцільний цей значок, - я й в коментарі його спочатку поставила, а потім видалила)
Переглянула ще декілька сюжетів - зараз сиджу і плачу....До чого котиться цей світ
Я також 2 дні не мала можливості дивитися новини, як і писати.
Почула невелику інформацію про 5 загиблих і 16 поранених, та здогадуюсь, що і тих, і тих було значно більше. Але і та скупа інформація вразила так, що я в дорозі нацарапала ось цей свій біль.
Там порядка 100 только убитых И больницы заполнены раненными. Интересно, как чувствуют себя те начальнички, что погнали солдатиков 54 бригады в атаку через минное поле?
В бой кинули добровольцев из батальона «Киевская Русь» и бывших представителей ДУК «Правый сектор», которые влились в 54ю бригаду. Если радикалов хотели банально слить, то действия украинского командования не просто перестают быть глупыми, а становятся хорошо продуманными. Два батальона не просто штрафников, а категорически опасных радикалов, уничтожили руками противника. Со слов украинских инсайдеров, ополченцы хорошо знали о предстоящей атаке на высоту 220 и даже от массированного обстрела потерь не понесли. Скорее всего, атошники правы в этот раз, их просто отправили на убой. Чтобы не допустить третьего Майдана.
Болюче наше сьогодення...
/Давай помовчимо хвилинку,друже,
В память про тих,хто мав би право жити...
Болить душа в усіх - хто не байдужий,
Сльозами горя цього нам не змити./