Знов за хмари, в небо синє –
журавлиний клин...
Вкотре – "... кача по Тисині"...
Вкотре – болю плин...
Світлодарською дугою
смерть пройшла (по дань!),
залишивши за собою
океан страждань.
Крові! Крові! Море крові –
вампірякам пир...
І кричать сліди багрові
від убитих тіл.
Бог візьме їх всіх до Себе,
прийме і земля...
Світлі душі линуть в Небо
через гріх кремля.
Шиють в лазаретах рани,
в муках – вояки...
Щось не те твориться з нами,
любі земляки:
ситі виродки пропащі
в розкоші живуть –
найсвітліші і найкращі
в Небо йдуть... і йдуть...
20.12.2016 р.
Дуже гарно написано, від душі і сердця. Дякую Вам за біль за наших вояків. Почитайте в мене, якщо не читали "Не вірте мамо!" Він перегукується з Вашим.
Майже щодня в чийсь дім стукає біда!... Серце болить за кожного солдата!..Але ж прийде!впаде кара Божа на голови"ситих виродків пропащих"! Довготерпіння людське не бескінечне...
Читала, пепечитувала, і плакала, і співчувала,а тих пихатих і порвала б,якби змогу мала.А ті виродки пихаті, щось потерли у палаті, й в відпустку ідуть...
І оцих головорізів наша хероїня ставить на одну дошку із справжніми патріотами, захисниками... називає їх людьми... Бачив світлину: щаслива сидить за одним столом з Плотницьким... Гадюка!!!