Ми для Європи – не в пріоритеті.
Хай куля рве нас, хай земля двигтить.
Вона в шовках, в золоченій кареті
Несеться світом, надбагатством снить.
Кредити пхає. Віддавати дітям?
Своїм панам служити і чужим.?
Сади схилили від безсилля віття.
Що нам робити, Господи, скажи?
Ні дня без смутку. Смерть – підступна штука.,
Бере за горло воїна в бою.
А голос правди стукав, стукав, стукав
І ліг, зневіри випивши, в гаю.
Невже Феміда силу загубила
І світом править хаос і мордор?
І хто дасть віру, хто дасть пір’я крилам
І шлях освітить? Темний коридор…
У суспільстві нині можливо, один з найвідповідальніших моментів - боротьба зла з добром, хоча віра починає здавати позиції, на жаль. Питання зверхактуальні Ви підняли, Любо.
Ми маємо бути в пріоретиті, бо ми - центр Європи, бо ми позбулися атомної зброї і нас мала в разі нападу іншої держави захистити європейська співддружність країн. І просто тому, що це ЛЮДЯНО, А щодо розкрадачів - то тут мають діяти інші закони. Хай світова спільнота і на цей процес впливає. І ми не зіваймо!