Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ТАМ ДЕ ВІЙНА, ТАМ РІКИ КРОВІ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 06.12.2016 - 19:53
Дякую, Ніно! Ой же й болить нам ця війна, чи довго буде ще вона?..
grower, 06.12.2016 - 17:58
"сліз не лить": в запереченнях вживається родовий відмінок. нпрклд: "їм не ( вмирати ) – й сліз не лить"
Ганна Верес, 06.12.2016 - 17:47
Там де війна, там ріки крові,і сліз, і горя, і біди. Та люди все стерпіть готові, щоб війни зникли назавжди! Дуже гарний справедливий вірш! Беру. геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 06.12.2016 - 19:50
Дякую, Ганю! Мені війна ця дуже болить, бо я знаю, що таке війна...
геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 06.12.2016 - 19:49
Дякую,Олю! Заходьте, читайте, коментуйте, я теж буду заходити на вашу сторінку і читати.
БИЧ, 06.12.2016 - 17:07
"Майже три роки йде кривава,страшна виснажлива війна, і наші люди, і держава, її відчули вже сповна"????????? То вже занадто! Що, хоч одна бомба чи снаряд в Вашу чи сусідню хатину влучив? Донбас її пізнав, але не Україна.
У мою хату снаряд влучив ще в 1944 році, і в цьому ж році у бою загинув мій батько. А ми: мама і трійко малюсіньких дітей,чудом врятувавшись, лишилися без засобів для існування. І якщо тепер забезпечені люди не відчувають лихоліття війни, то люди, як тепер кажуть, поважного віку, ще й як її відчувають.Старіємо не лише ми, а й наші будівлі, найнеобхідніші для життя побутові прилади,..а на їх ремонт, чи на придбання нових коштів нема. Та ми вже й не живемо, ми доживаємо, бо й до лікарні не ходимо, а чого туди йти без коштів? Не знаю, як на ваш погляд, а на мій: держава - це не лише влада, територія, закони, а й її люди...Так, Донбас пізнав тяготи війни найбільше, але й прості, чесні трударі страждають і не мало...
Ольга Калина відповів на коментар БИЧ, 06.12.2016 - 20:05
Занадто багато берете на себе саме ви, коли так говорите. Постраждали всі. Я наприклад, постраждала найбільше. Мої онуки зостались під голим небом і в чому стояли, то так і тікали.. Слава Богу, що зостались живі. А сина похоронила.. загинув під градами.. І мені не подобаються такі висловлювання, як ваші, що сіють розбрат серед українського народу.
геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 06.12.2016 - 23:04
Дякую, Олю, за підтримку. Серед моєї рідні теж є воїни нинішньої війни,є й постраждалі, слава Богу ще живі. Але я, хоч і мала була у ту, далеку війну, та добре засвоїла її уроки; і хоча найближчих моїх рідних там немає, я не можу спокійно дивитися і слухати про ті втрати, які приносить ця нікому не потрібна війна, та скажу вам відверто, що все-таки наша влада, на мою думку, не все робить для того, щоб крок за кроком наближатися до її кінця...
|
|
|