* сміливий, стань мудрим
Сповідуй правило
у днях своїх безжурних:
Дорогу завжди дай безумному і дурню.
* зарозумілому віку
Древню цю істину, юносте, краще на камені виріж:
«Жінка як схоче – крізь скелю
зможе пройти! І не спиниш».
* оселі друга
Хай поселить в твій дім
небо мудрість, гостинність, любов:
Не затримуй, хто йде; не гони і того, хто прийшов.
* «спіши повільно!»
В справах і стосунках зберігаймо нерви:
Швидко – це повільно, тільки без перерви.
----
----
* і бачити, і обирати
Вмій серцем бачити правду, словом розраджуй напругу;
Будь краще ворогом доброму, аніж поганому другом.
* велике в малому
У марнославстві не вознось себе до янусів дволиких, –
Знай: без людей земних, простих не буде й геніїв великих.
* і найдовша дорога з маленького кроку почнеться
А для тих, хто бажає піднятись до неба й зірок
Мрія є, та ще праця й удача. – І ризику крок.
* від зрілої мудрості
І нехай лише раз у житті знадобиться твій меч –
Ти носи його завжди і долі своїй не переч.
***
ось і знову Комета моєї радості на моїх орбітах!
радий був провідати колишнє (чи й теперішнє?) місто ваше, хоча і привід сумний трапився, але, принаймі, зразу ж згадаслося ім"я ваше, світле слово ваше, Оленко, там, на тихих вуличках милого містечка Рівного!.. люблю, зачаровуюсь українською провінцією, що зберігає в собі і красу душ людських, і атмосферу минувшини. і надію на щось невомвно тепле, людяне, вічне!..
(чи ви не звідти, не з рівненщини?)
Як гарно ви мене називаєте завше посміхаюсь... В вас дійсно творча душа, це вже видно навіть по вашим відповідями, по мові... Я не з Рівного, я з Луцька. Це моє місто й досі. Саме рідне і саме прекрасне на землі. Я живу на дві країни Як та птаха перелітна.
отримати від Майстра слова і Знавця душ людських заохочення таке - ...ех, був би поетом - поему написав би подячну!
а так - низько кланяюсь і радий, що маю таку людину серед знайомих, пане Вікторе!
будьмо! живімо! і радіймо небу над нашими головами! а ви, пане Серго, творіть, тіште душі наші барвами та гранями вашого таланту, легкістю слова, красою сюжетів, смаком образів - і життя триватиме! -
мої вітання Світлій душі і Милосердному серцю! добра та гараздів всяких вам, і за те, що є, і за те, що так ціните витівки ці, бо в мене час кризи великої: певно, найбільше розчарування свого життя поніс я цьої осені, і в слові, і в людях... тому й мовчиться мені легко, і думається тяжко.
та не зважайте, пані Світлано, я радію вашим словам, приймаю їх братською любов"ю
дякую за добре слово ваше! -
ні, як стверджує навколонаукова аксіома, таргани - це привілегія тільки жіночої половини людства. в наших - це лінивці, слимаки, пивні дріжжі та всяка всячина непотрібна -
ну ось, а мені вже скучно без шпильок дотепника Олекси! смійтеся, пане, смійтеся, тим самим відплачу! -
радий чути голоси друзів, - значить, життя прекрасне може бути і триває ще зі мною!