UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дмитро Кiбич: Гра у назви. 4 частина. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірин Ка, 01.12.2016 - 23:59
Ще трішки і матимете "ігрову" збірку, Дмитре!  А з нашими політиками та їх ідеями, матеріал для нових віршів завжди буде.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Ірин Ка, 02.12.2016 - 00:27
Щиро дякую. Дiйсно, нашi полiтики - веселi хлопцi i дiвчата. Вони сумувати не дадуть, завжди оригiнальнi теми пiдкидають.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Микола Миколайович, 01.12.2016 - 16:17
Щиро дякую. Точно ви пiдмiтили - ПОЦани ще тi, персонажi "чисто конкретнi".
Олекса Удайко, 01.12.2016 - 05:31
Віршований трактат про перейменування міст на український лад заслуговує на увагу, Дмитре! Цілком зрозуміло, чому Мукачеве та Дебальцеве отримали українські назви, як того вимагає український правопис...Пора повертатися додому, пани українці! Бо зрусифікована Україна в совдепівські часи геть перестала бути українською! "Перевєлі" не тульки українські назви міст і сіл (Так наш Свяятоши, на кшталт кацапського "Прростоквашино" став назвиватися Святошино, а Русанів - Русанов), але й прізвища та імена рабів своїх! Сіра стала раптом Сєрая, А Олекса - Алєксеєм!Вам би як українцю, Дмитре, належало б радіти, що повертаємось додому (читайте нашу граматику 20-х), так Ви чомусь обурюєтесь, та ще отруюєте тим обуренням українську громаду сату та працюючи в догоду "стршому брату"! Та то вже Ваша необізнаність в історії... Бог з нею, прийде час і Ви якось осилите ту науку! А Ось в поетиці правила незмінні і не знають кордонів. Та й тут Ви грішите, виписуючи трактат свій різновеликими рядками, не витримуючи законів ритміки поетичного твору! А про метафори, епітети, порівняння, художні образи годі й казати. З добром, Ол 
Дмитро Кiбич відповів на коментар Олекса Удайко, 01.12.2016 - 12:40
Дякую за поради та зауваження, Олексо. Ви прям так пишете - нiби помiтили у моiй поведiнцi таку деталь, що я колись вихвалявся i казав, що у мене дуже високий рiвень поетичноi майстерностi. Нi, завищеноi самооцiнки в мене немае, я чудово розумiю, що е поетом-любителем i у складаннi вiршiв менi ще треба практикуватися i практикуватися, аби досягти поетичноi майстерностi. У поетичному забiгу мене серед лiдерiв немае, але й заднiх я теж не пасу, назвати мене аутсайдером, поетичним невдахою також не можна. Я перебуваю в числi середнякiв, у середнiй групi. Олексо, та я не обурююсь, а констатутую факти, якi вiдбуваються. Просто роблю це за допомогою iдкоi, занозистоi сатири. Оце вже ви фантазер, Олексо, такого навигадували. Чого б це раптом я почав би догоджати "старшому брату"? Це ви помиляетесь. У нашому мiстi Краматорську "Старший брат" у виглядi Бабая(Олександра Можаева) та iнших засланих козачкiв вiд Путiна гадив 3 мiсяцi, з квiтня по липень 2014, багато будiвель зруйнував, людей було вбито не так вже й мало. У мене ж не така коротка пам'ять, так чого ж я буду iм догоджати. Хiба ж хтось сперечаеться, що полiтика русифiкацii дуже негативно позначилася на украiнськiй мовi, дiйсно так. Але украiнська мова зазнавала утискiв не лише з боку росiйськоi, у Галичинi та на Волинi польська мова нав'язувалася, а украiнську висмiювали, на Буковинi i у Пiвденнiй Бесарабii була полiтика румунiзацii, у Закарпаттi - мадяризацii, а у часи Австро-Угорщини ще був великий вплив нiмецькоi мови на украiнську. Так що тут не треба перегинати палицю лише у один бiк. А подiбнi назви пишуться з лiтерою "Е" на кiнцi, можливо, що даний факт багатьох не влаштовуе, але це так. На Донеччинi мiста - Дебальцеве, Селидове, на Луганщинi - Cватове, на Харкiвщинi - Барвiнкове. Так само i Мукачеве правильно писати, а не Мукачево. Ну, коли цю назву вживають на побутовому рiвнi, у повсякденних розмовах - на це ще можна закрити очi, але, якщо суржик пропонують закрiпити на офiцiйному рiвнi, у документах. |
|
|
||||||||||||||||||||||
ПОЦани 
