UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Жежук: Зустрічай свою зиму - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярослав К., 25.12.2017 - 11:58
 Босоніж... по снігу... бр-р-р-р!..  Але таке воно, справжнє кохання...  .
геометрія, 02.12.2016 - 23:26
Так гарно, Оленко, що й слів бракує...З неба падає цвіт, тільки квіти оті вже холодні.. На жаль...   
Олена Вишневська, 01.12.2016 - 11:18
"На чоло намасти /без обмежень/ кохання причастя, Хочеш сина чи доньку і з ямочкою на щоці?" - як я люблю такі рядочки про синів і дочок з ямочками чи без....!!!  Оленочко, просто млію від насолоди!  Дякую тобі!!! 
Олеся Шевчук, 30.11.2016 - 22:27
Оленко вмієте ви приємно по особливому написати     серцево - мелодійно
Наташа Марос, 30.11.2016 - 21:19
 Вражаюча, розкішна лірика - до душі... Оленко, вибач, та як змовчати... "Я не прийду..."(21.10.15)  
Олена Жежук відповів на коментар Наташа Марос, 01.12.2016 - 20:07
"Не пам'ятаю теплої долоні, Забула присмаки терпкої ночі. І лише кров виспівує у скронях: "Його ти знову бачить хочеш, хочеш"... " ДЯКУЮ! 
Людмила Пономаренко, 30.11.2016 - 20:26
"Бачиш свіжі сліди - це босоніж до тебе іду." Неймовірно гарна поезія! 
Єлена Дорофієвська, 30.11.2016 - 20:19
Просто мій. Просто рідний. Його дарував листопад.  .... із вдячністю до листопада    
Олена Жежук відповів на коментар Єлена Дорофієвська, 30.11.2016 - 22:30
і я вдячна тобі і листопаду... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698213 Олег М., 30.11.2016 - 20:01
.... це босоніж до тебе іду.... неймовірна любов, неймовірна поезія.... глибоко, змістовно.... 
Єлена Дорофієвська, 30.11.2016 - 19:39
Хочеш сина чи доньку і з ямочкою на щоці? Оленочко, цей рядочок просто неймовірно зачепив.. Неперевершено красива поезія 
Олена Жежук відповів на коментар Єлена Дорофієвська, 30.11.2016 - 22:26
наші найдорожчі подарунки...  Яка ж я тобі рада. Олекса Удайко, 30.11.2016 - 19:38
Що було, те минуло!.. Бо справжнє - у мене в руці.Хочеш - кожну зігрію, як річка у зимнім саду? Їй би в весну текти, та без тебе - хіба що в безодню, Олена Жежук відповів на коментар Олекса Удайко, 30.11.2016 - 22:22
 Ваша поправка - честь моєму віршу.
Олекса Удайко відповів на коментар Олена Жежук, 30.11.2016 - 22:38
Не бачу тієї чісті, Оленко! Хоч убий!  Ось так! 
Олена Жежук відповів на коментар Олекса Удайко, 30.11.2016 - 22:43
так поправила ж... а річка взимку сама по собі не гріє, тож мушу нею стати  (набридло бути русалкою , сосною...) Олексо, видаліть того самогубця-смайла, а то я хвилююся. Дмитро Кiбич відповів на коментар Олена Жежук, 02.12.2016 - 17:10
Гарний вiрш, Олено. Дуже яскраво звучить особливiсть природи у поеднаннi з людськими почуттями. Я теж вношу поправку у цi рядки - хоч i cлово "в зимнiм" вживають, але ж все-таки набагато частiше вживають слова "в зимовiм" або "в зимовому". Може вам цей рядок ось так змiнити - "Хочеш кожну зiгрiю, бо я рiчка в зимовiм саду".
Ганна Верес, 30.11.2016 - 19:34
З неба падає цвіт, тільки квіти оті вже холодні -Хочеш кожну зігрію -й стану річкою в зимнім саду? Їй би в весну текти, шлях без тебе хіба що в безодню, Бачиш свіжі сліди - це босоніж до тебе іду. Гарно, щиро, образно!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Йдіть сюди, я Вас перенесу 
