Самодостатня... не самозакохана,
Життєву стежку вибрала сама!..
Та час летить... і ось уже непрохана
В моє віконце стукає зима.
Виходжу на поріг і їй вклоняюся
- Я щиро рада, гостонько, тобі! -
Прийдешнім дням щасливо усміхаюся,
Хоча, буває, й плачу у журбі...
Життя на місці не стоїть, міняється...
В нім кожна мить безцінна й золота!
Це щастя, як фортуна повертається,
І серце зігріває доброта!
Що ми даємо людям, те і маємо,
Закон один і іншого нема...
Хай здійснюється все - чого бажаємо!
І щоб була привітною зима!
ПОВІЯЛО ТЕПЛОМ, ХОЧ І СНІЖНО... 
