Сніжній королеві стало вдома нудно
І вона пройшлась по місцях де людно.
Шлейф тягнула білий, холод від усмішки,
Всіх кого зустріла налякала трішки.
Дивували панну ті дрібні фігурки,
Що вдягали шуби та взували бурки,
Зачиняли спішно двері у оселях...
Лиш малі сніжинки, мов на каруселях
Весело кружляли, то для них розвага.
Землю всю укрила підданих ватага.
Сніжна королева, от примхлива панна,
То десь забариться, то прийде неждана...
Гарний вiрш, Iрин Ка. Дiйсно, це тiтонька така, примхлива та ще й непунктуальна. Несподiвано завжди з'являеться. Ну, а з iншого боку - це ж не звичайна якась королева, а казкова, тут вже статус зобов'язуе. То ж ще як за неi у одному з фiльмiв спiвали, ну, якщо мовою оригiналу:
Однажды в старой Дании
По сказочному адресу
В одном старинном здании
Придумал сказку Андерсен
И добрую, и дерзкую
И острую, и нежную
И взрослую, и детскую
Про Королеву Снежную.
Тiльки от у вас у передостанньому рядку слово "от", а у останньому рядку слова "то" - у них однаковi лiтери i вони перегукуються у двох рядках пiдряд, якось воно не зовсiм звучить. Може вам у передостанньому рядку слово "от" замiнити на "вона", а замiсть коми поставити тире - "Снiжна королева - вона примхлива панна".
Справді, Дмитре, загадковий персонаж та Сніжна королева Стосовно Вашої поради, то мені здається тоді зміниться інтонаційний фон, бо Ваш варіант звучить як констатація факту, а мій як емоційне висловлювання. Завжди Вам рада!