Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Покотилась доля - ВІРШ


Ганна  Верес: Покотилась  доля - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 51
Персональный ЧАТ Bonne Fille
Персональный ЧАТ Chloe
Персональный ЧАТ Fluora Wolfram
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Majra
Персональный ЧАТ Malinka
Персональный ЧАТ Quadro.Tony
Персональный ЧАТ Totoha
Персональный ЧАТ Vikki
Персональный ЧАТ Андрій ZNAV
Персональный ЧАТ Виктория Пташинская
Персональный ЧАТ Володимир Верста
Персональный ЧАТ Г. Король
Персональный ЧАТ Гильфанд
Персональный ЧАТ Дівчина з зеленими очима
Персональный ЧАТ Ден Мун
Персональный ЧАТ Елена*
Персональный ЧАТ Кіндрат Корінь
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Килгор Траут
Персональный ЧАТ Креминская Светлана
Персональный ЧАТ Ксенія Ен
Персональный ЧАТ Лана Семицвітна
Персональный ЧАТ Лесь Українець
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ ОксМаксКорабель
Персональный ЧАТ Оксана Батицька
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Орфей-Діоніс Хронічний
Персональный ЧАТ Поправка Юлія
Персональный ЧАТ Світлана Воскресенська
Персональный ЧАТ Сергей Щербаков
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ ЧИБ

 прихованих - 14 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Покотилась доля

Ганна  Верес :: Покотилась  доля
Іще покотилась доля Зорею. Згори униз… І зморшкою – в мами втома, Що сина чекала вдома Й благала: «Зажди! Спинись! Адже він прожив так мало: Лиш двадцять та ще і два…» Іконку в руках тримала, Молитву із серця слала, Й здригались її слова… Зоря ж, мов жива, тремтіла (Чіплялося ще життя), Їй падати не хотілось… І блідло синочка тіло… Єдине ж її дитя… 20.07.2016. Ганна Верес (Демиденко).

ID: 697168
Рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата надходження: 28.10.2016 10:21:39
© дата внесення змiн: 28.10.2016 10:24:18
автор: Ганна Верес

Мені подобається 20 голоса(ів)


Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!


 

В Обране додали: Шостацька Людмила
Прочитаний усіма відвідувачами (236)
В тому числі авторами сайту (40) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Валентин Бут, 12.12.2016 - 13:20
Які ж то болючі слова!
В них стільки гіркого горя...
Он знову чиясь голова,
Мов колос підтятий в жнива,
Ляга на засніжене поле...
 
Ганна Верес відповів на коментар Валентин Бут, 12.12.2016 - 20:47
Дякую, Валентине, Вам за експромт. Приємно. 16 17 give_rose
 
Касьян Благоєв, 03.12.2016 - 20:11
вічна трагедія матері-українки, вічна... за що?! чиїми гріхами їх дороги встелені?!.
(як це болить, якою гіркотою пече...)
 
Ганна Верес відповів на коментар Касьян Благоєв, 03.12.2016 - 20:21
Спасибі, Касьяне.У Вас навіть і коментар образний. Рада візиту. 16 17 give_rose
 
Ольга Калина, 20.11.2016 - 01:00
12 12 12 17 17 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Ольга Калина, 20.11.2016 - 18:46
Олечко, дуже рада бачити Вас на своїй сторіночці. Спасибі Вам, що читаєте. 16 17 give_rose
 
Дуже за Вами скучила,вже хвилювалась. 16 16 16
 
Ганна Верес відповів на коментар Шостацька Людмила, 16.11.2016 - 20:03
Людмилочко, дуже приємно читати такі слова. Все нормально. Щасти Вам! 16 17 give_rose
 
Haluna2, 02.11.2016 - 20:47
Важко, боляче проводжати єдине дитя... 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Haluna2, 05.11.2016 - 13:05
Щиро вдячна. 16 17 give_rose
 
палома, 30.10.2016 - 16:07
Важко... 17 give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар палома, 05.11.2016 - 13:05
Дякую. 16 17 give_rose
 
Зоя Енеївна, 30.10.2016 - 14:31
Співчутливо,щемно написали! 23 23 23
 
Ганна Верес відповів на коментар Зоя Енеївна, 05.11.2016 - 13:04
Дякую. 16 17 give_rose
 
laura1, 29.10.2016 - 20:52
12 17 cry
 
Ганна Верес відповів на коментар laura1, 05.11.2016 - 13:02
Вдячна Вам. 16 17 give_rose
 
Надія Башинська, 28.10.2016 - 23:20
16 17 16 16 17 16 Болить душа...
 
Ганна Верес відповів на коментар Надія Башинська, 28.10.2016 - 23:31
Дякую, Надю. 16 17 give_rose
 
OlgaSydoruk, 28.10.2016 - 23:01
12 17 17 17 17 Коментарі зайві! 17
 
Ганна Верес відповів на коментар OlgaSydoruk, 28.10.2016 - 23:30
Спасибі, Олечко. 16 17 give_rose
 
Ніна-Марія, 28.10.2016 - 20:25
12 12 12 17 cry
 
Ганна Верес відповів на коментар Ніна-Марія, 28.10.2016 - 21:58
Дякую Вам. 16 17 give_rose
 
Олена Галунець, 28.10.2016 - 19:20
До сліз 17 Батьки не повинні переживати своїх дітей frown
 
Ганна Верес відповів на коментар Олена Галунець, 28.10.2016 - 19:51
Ви праві. Спасибі за розуміння. 16 17 give_rose
 
Любов Ігнатова, 28.10.2016 - 17:26
171717
як страшно ховати дітей...
 
Ганна Верес відповів на коментар Любов Ігнатова, 28.10.2016 - 18:59
Не дай, Боже, нікому й ніколи таке пережити.
Дякую. 16 17 give_rose
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 28.10.2016 - 16:42
Такий болючий вірш, до сліз...
 
Ганна Верес відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 28.10.2016 - 18:58
Спасибі, Олечко. 16 17 give_rose
 
Нема цим бідам кінця і краю... 17 frown cry
 
Ганна Верес відповів на коментар Шостацька Людмила, 28.10.2016 - 13:54
Дякую, Людочко. Молімося і сподіваймося. 16 17 give_rose
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
Нові твори