Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Покотилась доля - ВІРШ


Ганна  Верес: Покотилась  доля - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 7
Персональный ЧАТ Koshins
Персональный ЧАТ Любов Вакуленко
Персональный ЧАТ Олена Шабанова

 прихованих - 4 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Покотилась доля

Ганна  Верес :: Покотилась  доля
Іще покотилась доля Зорею. Згори униз… І зморшкою – в мами втома, Що сина чекала вдома Й благала: «Зажди! Спинись! Адже він прожив так мало: Лиш двадцять та ще і два…» Іконку в руках тримала, Молитву із серця слала, Й здригались її слова… Зоря ж, мов жива, тремтіла (Чіплялося ще життя), Їй падати не хотілось… І блідло синочка тіло… Єдине ж її дитя… 20.07.2016. Ганна Верес (Демиденко).

ID: 697168
Рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата надходження: 28.10.2016 10:21:39
© дата внесення змiн: 28.10.2016 10:24:18
автор: Ганна Верес

Мені подобається 20 голоса(ів)


Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!




В Обране додали: Шостацька Людмила
Прочитаний усіма відвідувачами (213)
В тому числі авторами сайту (40) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.



КОМЕНТАРІ

Валентин Бут, 12.12.2016 - 13:20
Які ж то болючі слова!
В них стільки гіркого горя...
Он знову чиясь голова,
Мов колос підтятий в жнива,
Ляга на засніжене поле...
 
Ганна Верес відповів на коментар Валентин Бут, 12.12.2016 - 20:47
Дякую, Валентине, Вам за експромт. Приємно. 16 17 give_rose
 
Касьян Благоєв, 03.12.2016 - 20:11
вічна трагедія матері-українки, вічна... за що?! чиїми гріхами їх дороги встелені?!.
(як це болить, якою гіркотою пече...)
 
Ганна Верес відповів на коментар Касьян Благоєв, 03.12.2016 - 20:21
Спасибі, Касьяне.У Вас навіть і коментар образний. Рада візиту. 16 17 give_rose
 
Ольга Калина, 20.11.2016 - 01:00
12 12 12 17 17 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Ольга Калина, 20.11.2016 - 18:46
Олечко, дуже рада бачити Вас на своїй сторіночці. Спасибі Вам, що читаєте. 16 17 give_rose
 
Дуже за Вами скучила,вже хвилювалась. 16 16 16
 
Ганна Верес відповів на коментар Шостацька Людмила, 16.11.2016 - 20:03
Людмилочко, дуже приємно читати такі слова. Все нормально. Щасти Вам! 16 17 give_rose
 
Haluna2, 02.11.2016 - 20:47
Важко, боляче проводжати єдине дитя... 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Haluna2, 05.11.2016 - 13:05
Щиро вдячна. 16 17 give_rose
 
палома, 30.10.2016 - 16:07
Важко... 17 give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар палома, 05.11.2016 - 13:05
Дякую. 16 17 give_rose
 
Зоя Енеївна, 30.10.2016 - 14:31
Співчутливо,щемно написали! 23 23 23
 
Ганна Верес відповів на коментар Зоя Енеївна, 05.11.2016 - 13:04
Дякую. 16 17 give_rose
 
laura1, 29.10.2016 - 20:52
12 17 cry
 
Ганна Верес відповів на коментар laura1, 05.11.2016 - 13:02
Вдячна Вам. 16 17 give_rose
 
Надія Башинська, 28.10.2016 - 23:20
16 17 16 16 17 16 Болить душа...
 
Ганна Верес відповів на коментар Надія Башинська, 28.10.2016 - 23:31
Дякую, Надю. 16 17 give_rose
 
OlgaSydoruk, 28.10.2016 - 23:01
12 17 17 17 17 Коментарі зайві! 17
 
Ганна Верес відповів на коментар OlgaSydoruk, 28.10.2016 - 23:30
Спасибі, Олечко. 16 17 give_rose
 
Ніна-Марія, 28.10.2016 - 20:25
12 12 12 17 cry
 
Ганна Верес відповів на коментар Ніна-Марія, 28.10.2016 - 21:58
Дякую Вам. 16 17 give_rose
 
Олена Галунець, 28.10.2016 - 19:20
До сліз 17 Батьки не повинні переживати своїх дітей frown
 
Ганна Верес відповів на коментар Олена Галунець, 28.10.2016 - 19:51
Ви праві. Спасибі за розуміння. 16 17 give_rose
 
Любов Ігнатова, 28.10.2016 - 17:26
171717
як страшно ховати дітей...
 
Ганна Верес відповів на коментар Любов Ігнатова, 28.10.2016 - 18:59
Не дай, Боже, нікому й ніколи таке пережити.
Дякую. 16 17 give_rose
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 28.10.2016 - 16:42
Такий болючий вірш, до сліз...
 
Ганна Верес відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 28.10.2016 - 18:58
Спасибі, Олечко. 16 17 give_rose
 
Нема цим бідам кінця і краю... 17 frown cry
 
Ганна Верес відповів на коментар Шостацька Людмила, 28.10.2016 - 13:54
Дякую, Людочко. Молімося і сподіваймося. 16 17 give_rose
 
так щемно... 17 17 frown
 
Ганна Верес відповів на коментар Валентина Ланевич, 28.10.2016 - 13:53
Спасибі, Валю. Щось трапилося? 16 17 give_rose
Стурбована відсутністю на сайті.
 
Надін Буре, 28.10.2016 - 12:36
12 cry 17 17 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Надін Буре, 28.10.2016 - 13:51
Дякую Вам. 16 17 give_rose
 
НАДЕЖДА М., 28.10.2016 - 12:19
frown cry 16 17 23
 
Ганна Верес відповів на коментар НАДЕЖДА М., 28.10.2016 - 13:51
Спасибі, Надю. 16 17 give_rose
 
Ніна Незламна, 28.10.2016 - 11:48
12 17 Щемно...
Молитву із серця слала,
Й здригались її слова…...
give_rose give_rose give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар Ніна Незламна, 28.10.2016 - 13:51
Дякую, Ніночко. 16 17 give_rose
 
Віталій Назарук, 28.10.2016 - 10:41
Її ж дитина... 12 16 17 give_rose give_rose give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар Віталій Назарук, 28.10.2016 - 13:50
Спасибі, Віталію. 16 17 give_rose
 
Женьшень, 28.10.2016 - 10:35
17
 
Ганна Верес відповів на коментар Женьшень, 28.10.2016 - 13:50
Дякую. 16 17 give_rose
 
Ніка Той, 28.10.2016 - 10:25
"Молитву із серця слала,
Й здригались її слова…" give_rose 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Ніка Той, 28.10.2016 - 13:49
Спасибі, Ніко. 16 17 give_rose
 
Нові твори