Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: МОЄ ПОЛЕ. . - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наташа Марос, 28.10.2016 - 22:53
У кожного з нас - своє поле...АЛЕ - ТРИМАЙМОСЯ!!! І ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!!! геометрія відповів на коментар Наташа Марос, 29.10.2016 - 20:34
Дякую,Наталю! Отож спогадами і живемо; та ще слава Богу спілкуємося, хоч через наш КП, так добре, що він у нас є!
Валентина Мала, 27.10.2016 - 19:39
ГАРНО!ЩИРО! ЧУТТЄВО! та трішки сумно!ТРИМАТИСЯ!ПОСМІХАТИСЯ!ЗДОРОВ*ЯЧКА ВАМ !
геометрія відповів на коментар Валентина Мала, 29.10.2016 - 20:31
Дякую, Валю! Що нам залишається: триматися, посміхатися, хоч і з іронією; та ще писати, допоки бачать очі, і не висох розум. А те що пережили, воно завжди з нами!..
геометрія відповів на коментар Зоя Енеївна, 28.10.2016 - 12:38
Дякую, Зою! Така наша доля, ми її не вибираєм, а маємо те, що маємо, а живем тим, про що пам"ятаємо...
Дякую, Надійко! Те поле дуже часто стоїть перед очима, то ж було справжнє життя, хоч і важке, а тепер відчуваю, що через всі оці неправди, і жимття здається несправжнім...
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 27.10.2016 - 22:35
Дякую, Ніло! Я не планую про що писать, ото про що подумаю, про те й пишу, хоча не завжди виходить так, як хотілось би...
геометрія відповів на коментар Шостацька Людмила, 27.10.2016 - 22:33
Дякую, Людо! Мені аж захотілося змінити назву вірша на: "Поле життя", так як ви його назвали, та згадала, що був вірш "Лінія життя", тому залишаю "Моє поле"...
Ганна Верес, 27.10.2016 - 17:59
Я ж не забувала всі твої уроки,І без тебе, поле, більш не можу жить! Я вже постаріла, а ти не змінилось, У проміннях сонця велич і краса. І слова вагомі про тебе з"явились: -Поле, ти найкраще, ти ніби весна!.. У свої обійми прийми мене, поле, У свою колиску, я ж твоє дитя! Моє рідне Поле, в тобі моя Доля, Віра і Надія, Любов і Життя!.. Прекрасно, щиро. геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 27.10.2016 - 21:42
Дякую,Ганю! Слава Богу, що хоч пам"ять ще не зраджує, ото й лину у минуле, бо ж майбутнє таке невизначене...
Ніна Незламна, 27.10.2016 - 17:57
Гарно!!!Ви праві, чарівні спогади дитинства і рідного поля.Успіхів Вам!!!
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 27.10.2016 - 21:40
Дякую,Ніно! Та ж справді, спогади дитинства і юності найсвітліші і найчарівніші, ними й живемо...
|
|
|