Лист 1.
Коханій мій,о голубе мій сизий...
Чи заблукав ти десь в безмежній пустоті
Чекаю я тебе мій ніжний
Проводячи всі дні на самоті
Я так стомилася від цьго болю...
Вже покидає тіло моє сила...
І лине вся душа моя на волю...
Так подаруй же мені тії крила...
Прийди та обійми за плечи,
Відчуй як тіло все мое тремтить...
Лиш тільки вдвох,як у ві сні,доречі,
Та що той сон,він лише мить..
Я зранку знову вірю в нездійсненне,
Що забарився десь в дорозі та прийдеш...
Та не сьогодні буть щасливою напервно
Але ж я знаю щлях ти всеж знайдеш
Тим часом мрію буду я плекати,
Я буду поклонятися весні...
Чекати ,довго так чекати
Твоє тепло потрібне так мені...
Мені потрібен лагідний твій голос
Знання того,що ти навіки мій...
Волосся кольору мов колос,
Гарячій погляд з тіні вій...
Ти маєш знати,що всі перешкоди,
Які зустрінемо в своему ми житті...
Вели до щастя через всі незгоди,
Щоб розчинитись разом у весні...
Лист 2.
Мила моя,кохана,
Я заблукав уночі,
Така ніжна,така жадана,
Від мого сердця у тебе ключі...
У бескрайніх степах жорстоких
Не видно навіть зірок...
Я блукаю немов незрячий
Не знаю,куди роблю крок...
Я молюся весні цій прекрасній
Щоб вона знайшла для нас мить,
Щоб міг я тебе приголубити,
Відчути ,як тіло тремтить...
Вкотре дивлюся на зорі
І вірю твій погляд теж там
Не має страшніше той болі
Що відчуваю я сам...
Та йти вже сили немає...
Мої ноги геть збиті в кров...
І віру сердце втрачає
У ту нездійсненну любов
Зламалися вже мої крила
І нові тільки ти можешь дать
Та де ж візьметься тая сила,
Що допоможе шлях відшукать
Та якщо і помру в дорозі
За слабість мене не жури
Бо поки йти я ще взмозі
Пам"ятай що я буду йти...
27 03 05
