Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Випадкова зустріч - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Випадкова зустріч - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Випадкова зустріч

  Яскрава осінь… Дерева вбралися в багряний колір. Посадка з  різних дерев  тягнеться вздовж колії.  Дивлячись з потяга, вона спалахує то червоним кольором, то рожевим,то жовтим. А трави помаранчеві, жовті з сірим відтінком, вже напівсухі 
 майже зовсім прилягли до землі. Здалеку видніються,  нові будинки, хатини. Поміж них клени,ясени та крислаті дерева горіхів і  виблискують червоні грона на калині. Попід парканами ростуть рожеві, білі, червоні та жовті хризантеми, немов охороняли кожне обійстя, а внизу мережкою виднілися айстри.
  Ранок…  Потяг під`їжджав до станції Кременчуг. Тоня поспішно  спускалася з вагона. Місто зустріло  свіжим повітрям, ніжним туманом і прохолодою. Ой, давно тут не була,  думала про себе і оглядала вокзал. Він зовсім майже не змінився, лише помітно,що вчасно проводилися ремонті роботи.
На вулиці  не людно… Та тролейбуси і автобуси  вже заповнили дороги. Не поспішаючи перейшла дорогу по зебрі  і  через декілька хвилин була біля будинку.
  Катя  вже чекала на неї...Так добре, що є  родина. Стільки спогадів, розмов про життя та про дітей, онуків… Яке щастя побачитися,коли живеш далеко один від одного.
 Після розмов відпочивала…  Згадалося, як колись приїжджала сюди, молоденька, лише  сімнадцять років. Жила в  неї цілий рік, працювала в ДСК. Вона мала два сини, племінники були  молодші  на десять та дванадцять років. Чоловік підкоряв море, працював китобійником. В той час трохи  прийшлося побавитися з хлопчиками.. Водила їх  гуляти на набережну та в парк на каруселі.
      Вирішила пройтися  до магазину купити до чаю солодоші.
Місто жило своїм життям… Хтось поспішав, хтось відпочивав на лавочках. Десь  був відкритий балкон, гучно чути музику і  вразливий сміх.
В магазині  людей,як комах. Вибрала "Київсткий" торт,задоволена поверталася  до будинку. 
  Торт обережно тримала обома руками поперед себе, придивлялася під ноги,бо сонце час від часу вишкірялось і засліплювало очі.  Вже повернула до під`їзду та раптом неподалік різко зупинився велосипед. Привернув її увагу… Чоловік стояв поруч з велосипедом  і уважно придивлявся на неї. 
    -У- у- у ..  Привіт! -  він не зводив з неї очей. 
    Цікаво хто це?  Олег…  Так вона пригадала… Це були його очі.
Здивовано, прямим поглядом, дивилася на нього,
 - Ти? 
Серце раптово немов завмерло,так,це він,такий же стрункий, але сивий… Скільки ж років не бачились… Сорок…. Чи більше …
Вже розгублено посміхнулася,
- Як справи ?
 В його очах з`явився знайомий блиск і на обличчі розпливлася усмішка. Він зрозумів, що вона його таки впізнала.
- Все гаразд, - тільки й змогла вимовити. Їй здалося,що щось перехоплювало повітря. Раптово гучно відчинилися двері під`їзду, назустріч вийшла Катя,
- Тоню… Давай  заходь,  ми ж на тебе чекаємо….
Він, злегка почервонівший, кивнув головою, підморгнув. 
- Щасливо! - гукнув на ходу. Поиітила він під*їхав до друго під`їзду.
Так, Тоня знала,що він одружився на Тані,з якою разом вечорами сиділи у дворі, спілкувалися і часом під гітару співали пісні….
- Ти його впізнала? Це ж треба… Стільки років і зустрілись!- проговорила сестра.
  - Так це, все не  від нас залежить,керує доля….
Й перевела мову на другу тему.
 В гості приїхала  жінка покійного брата,адже дуже хотіла побачитися. Довго спілкувалися, чаювали. В кожної було що розказати,чим поділитися.
       Ввечері, коли сестра вже відпочивала,через відчинені двері балкону почула бринькання гітари. Навіяли спогади...
 На одинці не зустрічалися, завжди в компанії, в дворі біля будинку. Та при спілкуванні  в його очах час від часу з`являвся блиск. Інколи намагався взяти за плечі і задумливо поглядав, посміхався. Всі помічали його небайдужість.
       Згодом, так склалося, поїхала знову до батьків.
  Та  десь через півтора року, приїхала в відпустку до сестри.
     Була тепла, весняна погода… Все квітло та буяло. Кременчуг потопав в красі, розкішні дерева, клумби. А набережна біля Дніпра,то наче чарівна казка, яка вечорами манила до себе. Їй  дуже подобалось місто…
    Не пройшло і трьох годин, дзвінок в двері…  Він запросив вийти до компанії, яка, як завжди збиралася в дворі.
Всі були в зборі, усміхнені і  і  веселі, спілкувалися між собою. 
В цей час саме був призив до армії. Тут, він раптово,всіх запросив до себе на проводи,які иали відбутися наступного дня. В цей  чудовий вечір вони  гуляли по набережній.
 Перший поцілунок…… Олег їй  подобався….  Але  вона серйозно над цим ніколи не замислювалась.
   Наступного дня на першому поверсі галасно, грала музика. Напевно вже збиралася молодь. Вона не поспішала. Навіть сестра поцікавилася,чому забарилася. Подзвонили в двері… Олег стояв красивий,розчервонілий, в гарному костюмі з квітами.
- Привіт! Ну пішли, всі чекають..А це тобі….
- Мені якось незручно, ми так мало знаємо один одного.
- Ну, що ти, всі чекають нас. Пішли, я прошу бути в мене на проводах за дівчину.
  - Ну,що ти! Яка дівчина…Ми  ж всі разом….
    Їй це було.як сніг на голову. Думала...може не йти, відмовити. Але ж пообіцяла.
   Вперше зайшла до квартири, вже всі зібралися,то тільки й уваги  до неї. Молоді ж було багатенько.За столом сидів понурений батько, поряд  брат Сашко,він був за Олега молодший на років десять. Батько дуже хворів, його відпустили  з лікарні тільки провести сина  до військкомату. Мама клопоталася біля столу і весь час поглядал.Їй часом хотілося провалитися крізь землю.
   Вечір вдався на славу,гуляли до півночі, згодом пішли до Дніпра.
   Хто бачив Кременчуг ввечері…. Освічені алеї… Великі ліхтарі мерехтіли над красиво оформленими клумбами. Приємна прохолода на набережній. Олег зняв піджак накинув їй на плечі і міцно обійняв,
- Ах ти моя мерзлячка…
Їй було приємно,що він такий  уважний. Але в той час намагалась дати йому зрозуміти, що ще молоді, про це зарано думати. Олег не відводив від неї очей, не сприймав,що говорила серйозно.Зазирав в очі і посміхався.
        Ранок видався сонячним…. Та коли  йшли до військкомату, всі були понурені. Олег, не соромлячись нікого, обійняв її. Так прямували, аж до автобуса,який мав призивників відвезти до Полтави. 
Прощання…. Поцілунок при всіх… Це так було зворушливо,що їй здавалося,що це відбувається не з нею, все  так було не передбачено…
    Минуло п`ять днів. Тоня спускалася з четвертого поверху до першого. В квартирі відчинені двері, перед нею,в чорній хустці, стояла його мама. Побачивши її впала на груди, почала плакат Помер батько.
Мати звернулася про допомогу. Треба взяти довідку про смерть, занести до військкомату,щоб відпустили  Олега на похорон. Родина в них невелика,тож прийшлося два дні допомагати. На другий день під вечір  він був дома.
 Наступного дня  відбувся похорон.
легу на чотири дні дали відпустку. Всі  вечори  були їхні. Їй треба було  його підтримати в цей важкий час….
Від`їжджаючи,  прощався, відчувала трепіт його рук, в очах смуток. Він намагався впіймати її погляд і  вдивлявся в  очі
- Ми так мало побули разом… Я тобі писатиму… Діждись мене…
     Що вона в той час відчувала? Була немов у сні. Зробила те, що мала зробити,підтримала його. А хіба можна було зробити по - іншому?! Але нічого не обіцяла. Всіма подіями була приголомшена.
 Він  проходив службу в морфлоті, в той час служили три роки.
Листи отримувала до пів року,писав про свої почуття, шкодував, що потрапив в морфлот. Згодом листи приходили рідше і рідше, писав, що знаходились в морі. Відповідала  на листи стримано, по - дружньому, в листах давала зрозуміти, що він знайде собі молодшу. Тоня завжди вважала, що дружина повинна бути молодшою за чоловіка.
    Одного зимового дня, як завжди гучно включене радіо, в цей день була вихідна. Десь в обід йшла передача . Раптом почула своє призвіще та ім`я і назву пісні -(Эти глаза напротив) на заявку від Олега.
 Вона не очікувала такого сюрпризу. Було приємно та не "палали"вогники в очах. Він не входив  в її плани в житті. Тим паче почала зустрічатися з хлопцем.
 Вже майже не листувалися. Племінники напевно розповіли Сашкові про Тоню, в неї вже мало бути весілля. Вона зустріла своє кохання. 
      А час ішов…. У сестри одружувався син і вона запросила  всю родину на весілля. Тоня приїхала з донькою, бо чоловік не зміг вирватися з роботи, йшла з малою через сквер. 
Назустріч йшов заклопотаний Олег,здивовано  подивився і зупинився.
- Привіт! А,на весілля приїхала… Ну як ти? Не жалієш, що вийшла заміж?
 Видно,що хвилювався, трохи почервонів і знову дивився в очі,як тоді.
    - Ну,що ти …. У нас все гаразд,  бачиш,маємо донечку. Сестра говорила, що ти одружився на Тані, скоро має народитися маля.
- Так,допіру завіз у лікарню… 
 - Хай у вас все буде добре! Щасливо! 
І вже подумала, як добре, що одружився на Тані,вона гарна дівчина. Він заслуговує на щасливе сімейне життя. 
      І ось,минуло стільки років! Сама собі дивувалася…. Це ж треба все ,все згадати!  Яка то доля… Через  сорок років зустрітися і впізнати один одного...
 Перед очима,  в пам`яті,  був його погляд. На  душі спокійно, тіло огорнуло тепло , ледь посміхнулась,злипалися повіки, засинала…..

ID:  695351
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.10.2016 09:17:15
© дата внесення змiн: 26.11.2020 19:55:32
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 12 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Іванова, Надія Башинська, Ганна Верес, Наталі Косенко - Пурик, Білоозерянська Чайка
Прочитаний усіма відвідувачами (640)
В тому числі авторами сайту (35) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Дуже гарно, Ніночко, так цікаво і невимушено розгорнуті життєві події. Велике задоволення читати Ваші твори. 16 16 12 12 12 shr Доброго ранку, дорогенька та пивітного дня. 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Наталочко гарного дня Вам і натхнення! give_rose 22 22 21
 
12 Отже, не судилося... У кожного своя доля. Та теплі спогади лишаються на все життя. Дуже гарний твір, пані Ніно. Просто супер sp
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Таке з життя й з роками не забудеш,не викинеш з серця.Удачі Вам! give_rose 22 21 22
 
Співзвучний мій вірш і Ваша проза. Але у вірші так детально не розкажеш, я у захваті від прочитаного. 12 16 flo12
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,це реальність з мого життя,без вигадок. Успіхів Вам і натхнення!!!
friends give_rose
 
У мене теж реальні події описані. На жаль, після цієї зустрічі через три місяці чоловік помер, але встиг саказати, що кохав. Дякую Вам, Ніно! Всього найкращого. З повагою.
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прийміть співчуття будь ласка.Вибачте,потривожила Ваше сердечко.Хай Бог допомагає побороти всі негаразди.
Всього найкращого Вам!!! give_rose
 
Дякую за співчуття. Ця зустріч була шість років тому. Інколи спогади нас усіх тривожать. На щастя, у мене все склалося добре: і сім*я, і діти, і онучка є. flo06
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякувати Богу,то добре,що так склалося! Хай будуть вони здорові і щасливі,адже ми щасливі тоді,коли у них все добре. Хай нам всім літо принесе тільки радість і тепло, а,ще благаю Бога,щоб змилувався над нами всіма і приніс нам мир у кодну світлину, у нашу неньку Україну.Всього найкращого Вам!!! 19 22 22 give_rose
 
Любов Іванова, 01.05.2017 - 14:11
Я закохалася у Вашу прозу, Ніночко... Від спогадів у Вашому творі... і мої спогади ожили... Бо ж їх багато зібралося за роки життя... give_rose give_rose give_rose 12 12 16 21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Любочко! Ця проза про мене,може буде і дивно та таке життя...Рада,що читаєте .А сьогодні скинула теж,але про сучасні дійства. Успіхів Вам і натхнення!!! 22 22 19 give_rose
 
Любов Іванова відповів на коментар Любов Іванова, 01.05.2017 - 14:38
Не дивно... ні трішечки не дивно... І у юних вже досить життєвих історій.. а у нас - поготів... 12 12 12 45 heart
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Любо! Мою прозу в газеті надрукували "Знай у мене одне життя" та пару штук ще,думаю,що все ж комусь сподобаються. Читайте буду рада. Нехай щастить!!! 22 22 19 give_rose
 
Іван Мотрюк, 21.11.2016 - 15:35
Дуже гарно описані спогади give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шановний ,щиро дякую,що читєта мої твори. Із Святом Вас! Успіхів і натхнення!!! 22 22 give_rose
 
Haluna2, 10.11.2016 - 19:12
Чудовий спогад!Аж сльози виступили! give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!!!Таке життя... 22 19 22 give_rose
 
Ірин Ка, 26.10.2016 - 10:45
Цікавий твір! Наша пам'ять дивовижна штука одна випадкова зустріч може сколихнути стільки спогадів... 12 12 12 16 23
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Ірин Ка Рада,що завітали.Успіхів Вам і натхнення!!! 22 19 22 give_rose
 
Олена Шабанова, 20.10.2016 - 10:28
Красиво та так щиро...
В серці защеміло...
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!!!Мабуть своє пригадали...Рада,що завітали.Успіхів Вам!!! give_rose
 
Олена Шабанова відповів на коментар Олена Шабанова, 20.10.2016 - 10:44
Навзаєм!
give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай нас осінь золота ніжно й тепло обійма! give_rose
 
Гарне оповідання, Щасти Вам! give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Георгію! Успіхів Вам! 22 22 23
 
Надія Башинська, 20.10.2016 - 00:04
23 12 16 12 16 12 Як гарно Вам вдаються прозові твори!!! Як річечка плине...Зачиталась! 42 43 23 23 23
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Дуже приємно,що сподобалась розповідь.!Успіхів Вам!! 22 19 22 give_rose
 
Ганна Верес, 19.10.2016 - 19:45
Ніночко, прекрасне оповідання! Я так зрозуміла, що ЛГ - це Ви: видає Вас почуття, опис Кременчука, згадується Полтава. Я в 1970 закінчила педучилище у Кременчуці. Може, десь в один час із Вами снували по місту і не знали, що зустрінемось у Поетичному Клубі через стільки років. Дякую Вам за спогади. 12 12 12 16 17 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!Мабуть наші зорі в небі десь зовсім поруч,то певно тому ми і спілкуємося і Ви трішечки,щось розгадуєте. Дякую,що читаєте! Успіхів Вам!!! 22 19 22 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: