UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Галя Костенко: Хрещатик - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вячеслав Рындин, 13.10.2016 - 09:18
 самые большие "достижения" в родном Киеве за последнее время - это огромное количество незаконных строений и строительств...бывает... а...да... ещё...декоммунизированных памятников народных... Галя Костенко відповів на коментар Вячеслав Рындин, 14.10.2016 - 01:04
Спасибо, Вячеслав, за визит. Да, есть ностальгия, есть и боль... Но любви всё-таки больше.
laura1, 13.10.2016 - 03:01
Прочитала Ваш вірш, пані Галино, і перенеслась у свою юність і молодість. Описали все так, як і було. І у мене з центральною частиною міста пов'язані ті ж самі спогади. І зустрічі біля м. Хрещатик, і кінотеатри і театри. Все таке рідне і трохи забуте. Мені більше подобався Київ за часів моєї молодості. Архітектура була гармонійною. Не ліпили, що попадя. Не було раніше теплиць, свічок, машин і т. д. Київ потопав у зелені. У мене від батька залишилися фото старого Києва. Іноді переглядаю, то підступають до серця ностальгічні почуття. І не було тоді комп'ютерів і іншої техніки, яка наче б полегшує життя, але було більше живого спілкування, зустрічей. І повітря було чистішим. Дякую Вам за вірш!
Галя Костенко відповів на коментар laura1, 14.10.2016 - 01:24
Дякую, Laura! Хрещатик для кожного свій і для всіх він один. шкода, що його перерили, передовбали, а в результаті кращим він не став. Ми пам"ятаєм ще Хрещатик, подібний до парка. Це була суцільна клумба з розлогими каштанами та безліччю зручних лавочок, де можна було посидіти, помилуватись центром міста, відчути його пульс і стати його органічною частинкою... Якщо я тривалий час не буваю на Хрещатику, мене він ніби кличе, хочеться кинути все і просто так, як в юності, пройтись по рідному Хрещатику, зі щирими почуттями настальгії та вже новими почуттями болю...  Хрещатик має душу, в якій частинка кожного душі... 
laura1 відповів на коментар Галя Костенко, 14.10.2016 - 01:49
Так, цілком з Вами згодна! Зараз нажива грошей затьмарила все. А людям створили стільки проблем, що вже нудить. За все треба боротися, відстоювати пам'ятки, щоб не знесли, щоб не будували на голові ще один будинок, щоб не рубали дерева, не знищували парки і т. д. Та й взагалі, життя стало гіршим (хоч я і не кажу, що раніше не було проблем). Люди стали знервованими, продукти не якісні, роботу можна втратити будь-якої миті і так далі. Здавалося б, чому так? Наче б і не перемо руками, посуд миють машини, хліб випікають хлібопічки, їжу готують пароварки і так далі і так далі.
Галя Костенко відповів на коментар laura1, 14.10.2016 - 02:27
Цілком з Вами згодна. При всіх досягненнях сучасності в душі все більше віддаєш перевагу минулому століттю. Так добре, як було тоді, напевно вже не буде. Жили може простіше, та багаті були природою, людяністю, чистотою повітря, продуктів, відношень та почуттів. Не було стільки ненависті, заздрощів, злиднів, злодіїв, і, врешті-решт, війни. Нам доводиться жити в складні часи. Та ми все одно не припиняємо вірити у розквіт нашої країни. Молимось і молімось Богу. Ми гідні кращого життя...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
