Така розкішна осінь в Ірпені –
Натхненна, мов сама душа поета!
Відбите на красивих трафаретах,
Кленове листя падає до ніг…
Така розкішна осінь в Ірпені!
Така ошатна осінь на порі –
В забутому людьми і Богом сквері…
Мов янгол прочинив у казку двері
І підсвітив лимонні ліхтарі.
Така ошатна осінь на порі!
Така палітра в теплих кольорах
Проз неба перестудженого нежить!..
І світ, котрий поетові належить,
Вмістився весь на кінчику пера…
Така палітра в теплих кольорах!
Таких обіймів щирих і розмов,
Віршів, пісень і обміну думками!
Умитий жовтень срібними дощами
І світлом поетичних молитов…
Таких обіймів щирих і розмов!
І хтозна-де зустрінемося ще,
В який-такий новий, доречний спосіб?
А пам’ять збереже ірпінську осінь,
Єднання душ і посмішки, і щем,
Бо хтозна-де зустрінемося ще…
У Будинку творчості «Ірпінь» жили й творили Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Микола Бажан, Михайло Стельмах, Максим Рильський, Олесь Гончар, Павло Загребельний і багато інших поетів і прозаїків. Зокрема, Михайло Стельмах написав тут романи «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Кров людська — не водиця…». Натан Рибак писав історичний роман «Переяславська рада»....
«А пам’ять збереже ірпінську осінь...»
Таки збереже! Я дуже радію нашому розвіртуаленю. Ви з Василем — неймовірна пара! Дякую вам за фото і за те сонце, яке ви випромінюєте!
Ми з тобою трішки в унісон
Дякую, Сонечко! Радію навзаєм, що нарешті побачилися і поспілкувалися! Маю надію, що ця зустріч - добрий початок, і що ми ще неодноразово зустрінемось!