Сто сорок шість ночей і днів
Жаху, плачу і болю.
Сто сорок шість ночей і днів,
Які змінили вашу долю.
Аеропорт, як привид-корабель,
Тривожить сон, дурманить спокій.
Стріля неспинно кулемет -
Із диму стовп стоїть високий.
Руїни, звалище, пітьма
І дим, їдкий неначе в пеклі.
Нестерпний біль і зморена душа,
І лиш надія ще тріпоче в серці.
Усе в диму і кряче вороння,
Все закривають чорні крила,
І жаром дихає земля,
Війна своїм плащем накрила.
Ще віра теплиться в душі
І мамина молитва щира.
Я вимолю тебе, бо на землі
Найбільше щастя матері - жива дитина.
Матусю, рідна, не сумуй
Нас небо й зорі захищають.
А хто загинув тут від куль,
До раю двері відчиняють.
Ми захищаєм рідний край,
Тебе матусю, нашу землю.
Непрохано скотилася сльоза...печаль
Бо так жахливо жити поряд з смертю.
Колись скінчиться ця війна,
На Україну прийде мир і спокій.
Загоїть рани зболена земля,
І закружляє в небі гордо сокіл.
Кожен рядочок пронизаний материнським болем.
Не маю слів, лиш біль, німе ридання
Сповили душу зранену до дна,
Вже не молитва лине - заклинання:
Невже лиш смерть нас може об'єднать?
Дякую, Ганнусю за розуміння. Старалась...буду читати в суботу в Дніпрі перед захисниками аеропорту...хотілось передати їх біль і страждання пережитого в пеклі.
Ворос: на хрена было сидеть в этом аэропорту? Вот и просрали "Изваринский котел". Как из-за Донецкого "котел" в Дебальцево. Верховное командование ВСУ, генералы, - совершенные имбицилы! Самые элементарные схемы, что любой лейтенант обязан знать, для них темный лес.
Зоя Журавка відповів на коментар БИЧ, 13.10.2016 - 16:18
Завдання було боронити литовище. А коли не вийшло, треба знищити, щоб ворожа авіація не мала де розташуватись. Це ж не тільки приміщення, це ще кілометри злітних смуг і все таке інше. якби все це залишили ворогові, то їх авіація вже давно б стріляла по всій Україні. Ми завдячуємо їм, за те, що наші будинки вціліли і ми спокійно спимо вночі. На жаль не всі це розуміють...на жаль... а пора б уже.
БИЧ відповів на коментар Зоя Журавка, 13.10.2016 - 18:44
И какая авиация была у ополченцев летом 2014? Там и автоматы-то были один на троих. Не смешите. Сейчас, конечно, они экипированы, вооружены, обучены и похожи на армию (чего не скажешь об Украине), но авиации по-прежнему нет. Хотя военный аэродром цел. Почему не написать честно, что с аэропорта было удобно обстреливать жилые кварталы Луганска (как с Донецкого - Донецка)? И находящийся поблизости Медгородок: там расположена областная больница, детская, госпиталь для ветеранов и еще ряд больниц разного профиля. На Донбассе все знают, что больницы. школы. детские садики - излюбленные мишени ВСУ и жить возле них наиболее опасно.
Зоя Журавка відповів на коментар БИЧ, 14.10.2016 - 20:45
Я Вам ще раз скажу: на жаль не всі бачуть, чують і розуміють, а ще не всі люблять дім в якому ми живем - це Україна. На жаль...А я люблю, бо коріння моє українське глибоке від дідів-прадідів. І мені болить за зруйновану Україну. Якщо наші думки різняться, це ж таке...кожен має право на свою думку.