Пролонгую...
2.
Спатифілум…
Цю квітку я люблю,
Вона в сім’ї щасливій – як любисток:
Свою любов я в неї переллю:
Вона ж для нас, закоханих, – колиска.
Вона –
природи щедра данина,
Життя нового безвідмовний лотос…
Її ніхто із нас не проміня
На цілий світ…
Чи всеохопний космос.
Спатифілум…
Цнотлива білизна́…
У ній приємно "СПАТИ" й "ФАЛУ"вати!
І де б не був, що б не робив – Бог зна́! –
Не проминеш повік своєї хати…
10.10.2016
Примітка: світлину "засвітлено" автором...
______
*Див. прим. до вірша 1. Наголошую: у сім’ї бажано
мати разом — антуріум і спатифіллум — чоловіче і
жіноче щастя.
таки прийшла пора і суду, і вироку: то це потрібно було такі прості і нагальні, без яких весь світ сімейних стосунків гине і гибіє, - такі рецепти ховати від нього стільки часу і років! а ви, шановний, порахували, чи то по-вашому - поФАЛУВАЛИ,скільки розбитих сердець без знання цих рецептів?! скільки сімей, що розпалися, тих, хто свого щастя так і не зміг намацати серед темряви стосунків!
ех, кару вам, і то найстрашнішу!
(а й справді, Олексо, друже мудрий, читали б люди таке - менше у гнів та розлучення впадали б, більше про красу дому і затишок його думали, міцніше і красививіше стосунки були б, бо навчилися б отого потаємного ФАЛування і чарів СНУ спили б до повноти щастя!)
ну змій біблійний! ну мудрість ходяча! краса!
Фалічну культуру придумали древні люди, нічого іншого взамін не знайшовши, Касьяне! То релігія ЄДНОСТІ, а не ВОРОГУВАННЯ, яке ми бачимо
в сучасній релігійній культурі. В скіфів-аріїв вона була... Це видно
з тих культурних знахідках, які залишили вони нам або здобуті археологами,
Колись до того повернемось, коли остогиднуть нам міжрелігійні чвари і братовбивчі війни! Дякую, друже, за позитивну оцінку моїх скромних дослідіів.
Але попереджую - ДАЛІ БУДЕ!