Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: УРИВКИ З ПОЕМИ: - ВІРШ

logo
геометрія: УРИВКИ  З  ПОЕМИ: - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

УРИВКИ З ПОЕМИ:

       УРИВКИ  З  ПОЕМИ:  "ВЕРБЛЮЖКА  --  ПЕРЛИНА  УКРАЇНИ"                                                                
                 1. БУНТАРСЬКЕ  СЕЛО
            Шановні верблюжці, мої земляки,
            Я вами пишаюсь, бо ви козаки.
            Козацького ж роду нема переводу,
            Завжди ви боролись за честь і свободу.
            Поселення наші, коли виникали,
            Козацької слави тоді скуштували.
            Давно все це звісно,давно це було,
            Тоді й зародилося наше село.
            Безмежнеє поле, широкі балки,
            Проходили тут і військові полки.
            До Крюкова шлях їх ішов, до Дніпра,
            Повз церкву величну, що біля млина.
            А ще незбагненний величний був шлях-
            Чумацький на південь по вічних степах.
            Чумаки на нічліг у селі зупинялись,
             Волів випасали, у річці вмивались,
             У церкві молились, з людьми розмовляли,
             Міцним тютюном селян пригощали.
            Поважно й селяни чумаків зустрічали,
            Горілкою й жартами їх розважали.
            Село розросталось, великим ставало,
            Багаті нещадно селян експлуатували.
            За землю, за волю боролись селяни,
            Бунтарським селом Верблюжку назвали.
            У злиднях жили у війну світову,
            Селяни боролись за волю свою.
            Урядник, поліція, злий старшина,-
            Дійшла до села Громадянська війна.
            Відважно боролись селянські сини,
            Австрійців і німців здолали вони.
            Боролись вівдважно в селі й на фронтах,
            Незламні сміливці у різних боях...

     .  2.НАДІЯ  НА  КРАЩЕ  ЖИТТЯ
            Діждались. Скінчилася грізна війна.
            Нема дизертирів, бандитів нема.
            Село піднялося, село ожило,
            Селянам дісталась земля і майно.
            Райцентром тоді село наше стало,
            Життя обороти нові підказало.
            З"явились в селі трактори і жниварки,
             Вози і плуги, і кінні молотарки.
             А ще і млини: парові й вітряки,
            І борони різні, і ще й дряпаки.
            З"явилась надія на краще життя,
            І віра у світле селян майбуття.
            На жаль обірвалося погідне життя:
            Репресії, голод, колгоспне буття.
            Здали у колгоспи усе, що було,
            І плакали діти, дорослі й село.
            Селянам чіпляли куркульське клеймо,
            Усе забирали, що в садибі було:
            Домашнє начиння, дрібний інвентар,
            Худобу, продукти,..лишився бур"ян...
            Жахливі події в 32-ім настали,
            Від голоду діти й дорослі вмирали.
            Опухлі, живі, ніби тіні, ходили,
            Лушпиння, полову, макуху варили.
            Калачики їли, з акації цвіт,
            Шипшину, ожину і терен, і глід.
            Найважче в роки ті зимою було,-
            У тиші холодній вмирало село.
            Холодні, голодні, не маючи сили,
            У мерзлій землі шукали поживи.
            Чи мерзлий буряк, чи гнилу картоплину,
            Роздягнені, босі, руками все рили.
            І ноги розпухлі, і руки розбиті,
            Та мама могла для всіх щось зварити.
            В умовах таких не всі виживали,
            Родинами навіть тоді вимирали.
            До цвинтаря мертвих донести сил не мали-
            В канавах, у ямах тоді їх ховали.
            Забрав тоді голод третину села,
            Лишилась живою бабуся моя,
            І дві її доні - найстарша й мала,
            А семеро вмерли - така ось біда.
           А старша бабусина доня жива,
           В майбутньому стала - це мама моя.
           З сестрою й бабусею знов бідували,
           За тими, що вмерли, весь вік сумували.
           А ще у ті роки дві церкви розбили,
           Одвічнії цінності села загубили.
           І честь, і порядність,людські почуття,
           Подвійну мораль підказало життя.
           Режим той суспільство навпіл розділило,
           Ті краще жили, що начальству годили.
           Хто правду шукав, критикуючи владу,-
           У тюрмах гноїли, чи вбивали відразу.
           З"явились особи подвійної моралі,
           І принципи їх були нездоланні:
          "Нічого не бачив,нічого не чув,
           Я вам кажу правду, я там і не був".
           Отак і жили, за ніччю день,
           Знов працювали за трудодень.
           Шукати правду не намагались,
           Стогнали, плакали, сміялись...
           А життя стрімко йшло вперед,
           Трудились всі: тваринник, комбайнер,
           І добрих урожаїв діждалися,
           Вже й добрі традиції відновлялися.
           Зростав добробут всіх селян.
           Бібліотека, клуб, майдан,
           Культура, побутовк обслуговування,
           Оркестр, кіно, радіомовлення...               (далі буде) 

        

ID:  693034
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 07.10.2016 17:41:51
© дата внесення змiн: 24.10.2016 16:58:45
автор: геометрія

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Георгий Данко
Прочитаний усіма відвідувачами (371)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Микола Карпець)), 09.10.2016 - 00:09
12 12 12 Класно Сонечко, give_rose з НЕТЕРПІННЯМ чекатиму продовження...память - ЦЕ НАШЕ ВСЕ!flo12
 
геометрія відповів на коментар Микола Карпець)), 09.10.2016 - 20:02
Дякую, Миколо! Спробую завтра викласти продовження... 16 fright 23 give_rose
 
Радченко, 08.10.2016 - 19:42
Валентино, дуже сподобалая Ваша розповідь. 12
 
геометрія відповів на коментар Радченко, 09.10.2016 - 20:00
Дякую, Олю! Буде продовження... 16 fright give_rose
 
Чайківчанка, 08.10.2016 - 15:21
ЯК ГАРНО give_rose give_rose give_rose
 
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 08.10.2016 - 15:48
Дякую, Чайківчаночко! Моє село дуже гарне і дуже гарну має історію, тому й написалося гарно!.. 16 smile 19 give_rose
 
Дмитро Кiбич, 07.10.2016 - 20:11
Дiйсно, гарна поема, Валентино. 12 give_rose Дуже цiкавий пiзнавльний сюжет про вашу Малу Батькiвщину.
Тiльки от у вас у 5 рядку, аби яскравiше звучало, можна слово "коли" замiнити словами "що тут" - "Поселення нашi, що тут виникали". А також у вас у 7 рядку два рази повторюеться слово "давно", якось воно не зовсiм звучить. Може вам цей рядок трохи змiнити - "Давно все це звiсно, друзi, було".
Так а може вам ще додати у цю поему декiлька рядкiв про отамана Григор'ева, адже саме у селi Верблюжка у 1918 - 1919 був розташований його штаб i григор'iвцi мали велику пiдтримку серед мiсцевих жителiв. Вам можна пiсля рядка "Австрiйцiв i нiмцiв здолали вони" ще додати, ну, наприклад, ось такi рядки: "Григор'ева тут штаб розташований був". "Повагу народу отаман цей здобув".
 
геометрія відповів на коментар Дмитро Кiбич, 08.10.2016 - 15:46
Дякую, Дмитре! Над "коли" і "що тут", я подумаю,хоча моє "коли", стосується часу, а не місця події. А от за двічі використане "давно", я з вами не погоджуюсь, бо ж воно підсилює давність виникнення села, а воно цьогоріч відзначило своє 265-и річчя. А за Григор"єва, у моїй поемі є згадка про нього, але я на ній уваги не акцентувала, бо у розмові з старожилами села чула про нього багато не лише похвал, а й гіркоти, адже є люди, які пам"ятають "банду Григор"єва", такщо він не стільки поваги здобув, як ненависті, тому я ту частину поеми пропустила... 16 smile 23
 
Дмитро Кiбич відповів на коментар геометрія, 08.10.2016 - 16:00
Так це ж у радянських пiдручниках так було написано, що у Червонiй армii воювали лише поряднi люди, а в усi iншi вiйськовi формування були бандами. А насправдi вони були не банди, а вiйськовi загони рiзних отаманiв. Навпаки, бiйцi загонiв Григор'ева, Зеленого, Божка, iнших отаманiв були набагато бiльш справедливими до простих, бiдних людей, нiж червоноармiйцi.
 
геометрія відповів на коментар Дмитро Кiбич, 08.10.2016 - 16:15
Не знаю, Дмитре, може ви й праві, я не історик, та все-таки довіряю простим смертним людям, тому, щоб уникнути непорозумінь, я частину поеми пропустила... smile 16 friends 23
 
Ганна Верес, 07.10.2016 - 19:50
Так, у кожного села, міста, як і в людини своя доля. Молодчина Ви. 12 12 12 16 17 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 08.10.2016 - 15:21
Дякую, Ганю! Ця поема написана давно, та я її не викладала, бо не мала дозволу родини покаійного учителя історії, який збирав історичні матеріали про село, а я їх використала у своїй поемі. Нинішнього літа я зустрілась його родиною, і дістала дозвіл на друкування, то тепер і виклала у КП. 16 fright smile 17 23 give_rose
 
Ніна Незламна, 07.10.2016 - 19:33
12 12 12 16 17Браво!!!То спавді поема. Про ті роки мало хто знає,добре,що пишите! 22 19 22 give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 08.10.2016 - 15:16
Дякую, Ніло! Дуже люблю своє село, і мені здається, що й воно до мене небайдуже, бо мене частенько запрошують на різного роду, цікаві заходи, і я з задоволенням їх відвідую, а потім пишу... 16 smile fright 22 16 give_rose
 
Цікава історія села.Читає молодь нехай зна своїх прапрадідів долю. give_rose
 
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 08.10.2016 - 15:13
Дякую, Ніло! Моє село Верблюжка, варте того, щоб про нього писали, то ото я й написала... 16 fright smile 22 19 give_rose
 
Низький Вам уклін,Валентино,за збереження історичної пам'яті про Верблюжку.Бажаю їй процвітання. 12 12 12 17 16 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Шостацька Людмила, 08.10.2016 - 15:08
Дякую,Людо! Подаю у скороченому вигляді. Матеріал взяла з історій шкільного краєзнавчого музею, та з книги Григорія Григора, вчителя історії, з дозволу його родини... 16 smile 17 16 23 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: