Не по роках дорослі і змужнілі
І загартовані в боях,
Ви - воїни добра і сили
З безстрашним вогником в очах.
Ви бачили не на картинці
Війни палаючої вир,
Ви воїни, ви українці,
Ви зберігаєте нам мир.
А ваші душі - ще дитячі,
Ніхто душею не зчерствів,
Над смертю побратимів плачуть,
Вчорашніх наших хлопчаків...
Обвітрені в степах обличчя,
Міцні зриваються слова,
Ви на своїй землі одвічній,
На рубежах - передова!
В руках надійних автомати,
Ще розслаблятися не час,
І молиться щоденно мати,
І вся країна молиться за вас!
Ви на своїй землі одвічній,
На рубежах -передова!
В руках надійних автомати,
Ще розслаблятися не час,
І молиться щоденно мати,
І вся країна молиться за вас!Прекрасні і потрібні рядочки, Любочко. МОЛОДЧИНА.
Дякую тобі! І тебе, Любо вітаю з виходом цієї збірки. Я також прочитала твої вірші, надруковані у цій збірці. Але тільки зараз. На превеликий сором, ніяк не зберуся перечитати всі вірші. Все часу не вистачає.
Скільки хочеться написати, почитати, а часу обмаль...Навіть не встигаю з домашніми справами впоратися. Та ще ми перейшли на 12- годинний графік роботи, взагалі вільного часу майже нема...Надобраніч, солодких снів!
Це правда, Любо. Вся країна молиться за них! І я молюсь, щоб закінчилась ця нав'язана нам війна. Щоб не страждали більше матері і, нарешті, залишили у спокої нашу Україну. Вірш, Любо, майстерний і актуальний.