Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Радченко: Батьківська хатина - ВІРШ


Радченко: Батьківська хатина - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 16

Пошук


Перевірка розміру




Батьківська хатина

Радченко :: Батьківська хатина
Мов би заніміла батьківська хатина, Діти у зажурі гірко-мовчазній. Свічка плаче й плаче, на столі світлина - Батько усміхнувся донечкам своїм. Правнучата самі по собі затихли, Дивляться сполохано на матусь і тат. В рученятах кріпко іграшки затисли - Їм не зрозуміти непоправність втрат. Шерхіт слів болючий, втомлені обличчя, А в очах провини затаївся біль. Мама й тато тихо вийшли в потойбіччя, Дивляться на доньок ніжно, аж, звідтіль. По своїм домівкам розійдуться діти, Батьківська хатина буде їх чекать. А батьки лишили дітям заповіти І без них їм жити треба вже звикать. По весні роквітнуть квіти на подвір'ї - Насадила мама їх колись давно. І знайдеться місто зірочкам в сузір'ї - Дві душі рідненькі разом все одно.

ID: 692866
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 06.10.2016 20:33:46
© дата внесення змiн: 09.10.2016 00:09:51
автор: Радченко

Мені подобається 11 голоса(ів)


Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!




В Обране додали: A.Kar-Te, Єлена Дорофієвська, Ганна Верес, Татьяна Белая
Прочитаний усіма відвідувачами (125)
В тому числі авторами сайту (17) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 



КОМЕНТАРІ

Елена Марс, 01.02.2017 - 15:40
Тут стільки болю, що й читати важко, але й любові, світла багато. Розумію вас.
Вірш гарний, жаль, що тема така важка.
 
Радченко відповів на коментар Елена Марс, 01.02.2017 - 17:21
Тема важка, але і вічна.Без болю і любові ніяк. 16
 
Ганна Верес, 26.12.2016 - 21:29
Стільки любові, ніжності і долю у Ваших словах!
Дуже гарно написано. 12 16 17 give_rose
 
Радченко відповів на коментар Ганна Верес, 26.12.2016 - 21:41
Дякую, Ганно. Рада Вам. 16
 
Радченко відповів на коментар Ганна Верес, 26.12.2016 - 21:41
Дякую, Ганно. Рада Вам. 16
 
геометрія, 08.10.2016 - 16:10
Дуже сподобалося, Олю! "Дозріва калина, пахне рута-м"ята, чорнобривці й айстри пломенем горять,вікнами моргає і зоріє хата, вона, як і мати, ждала й буде ждать". Це з мого вірша: "Роз"їхались діти", а ще я відшукаю у своїх архівах, пам"ятаю, що десь там є вірш:"Батьківська хата", як тільки знайду, виставлю у КП... 12 12 smile 16 fright 17 43 42 23 give_rose
 
Радченко відповів на коментар геометрія, 08.10.2016 - 19:35
Гарні, наповнені любов'ю, рядочки. 12 12 12 16 16 16
 
Борисовна, 08.10.2016 - 10:57
Найцінніші спогади. Джерела долі. Те, що зберігається в серці протягом життя. Дякую, Ольго.
 
Радченко відповів на коментар Борисовна, 08.10.2016 - 15:49
Дякую, Ніно. 16
 
НАДЕЖДА М., 07.10.2016 - 19:33
12 12 16 16 Прекрасна лірика про найрідніших людей! give_rose give_rose give_rose
 
Радченко відповів на коментар НАДЕЖДА М., 07.10.2016 - 19:56
Дякую, Надюша. 16
 
Батьки пішли, але вони за життя зробили найголовніше - у них дружні діти, онуки та правнучата. Усі разом - і в горі, і в радості 16 17 31
 
Радченко відповів на коментар Єлена Дорофієвська, 07.10.2016 - 13:32
Все правильно. 16
 
A.Kar-Te, 07.10.2016 - 09:43
Чудовий вірш, Олю 12 Сумний, але нікуди від своєї пам"яті не втечеш. Та й навіщо тікати?
16 16 22 19 22 give_rose
 
Радченко відповів на коментар A.Kar-Te, 07.10.2016 - 13:31
Дякую, Олечко. 16
 
LubovShemet, 06.10.2016 - 23:55
Гарно, душевно, боляче... 17
 
Радченко відповів на коментар LubovShemet, 07.10.2016 - 07:31
Дякую. 16
 
Віталій Назарук, 06.10.2016 - 22:36
Чудові слова! 16 19 22 22 give_rose
 
Радченко відповів на коментар Віталій Назарук, 07.10.2016 - 07:30
Дякую, Вам, п.Віталій.Вчуся у Вас. 16
 
laura1, 06.10.2016 - 21:55
12 17 Зворушливий, мелодійний, гарний вірш.
 
Радченко відповів на коментар laura1, 07.10.2016 - 07:30
А інакше й сказати не можна. 16
 
Зворушливо,боляче про найрідніших людей... 17 17 17
 
Радченко відповів на коментар Шостацька Людмила, 06.10.2016 - 21:04
Дякую. 16
 
Нові твори