Перший куплет попався мені десь в і-неті, але врізався в душу тим, що один в один реальна історія із мого життя….лежить такий інструмент (правда не баян, а акордеон…хоча є і баян, але баян купляв вже тато, а акордеон лежить ще від прадідуся) вже більше сторіччя…немає тата дідуся, немає самого дідуся, немає вже і мого татка, а він Є……ще сторіччя назад, десь до революції, в 1900-ті роки, коли його придбали, акордеон був коштовною річчю, і щоб його купити дідусь мого тата зняв з хати металеві листи, якими вона була укрита ( на той час це теж була дуже коштовна і екзотична річ ( як правило, всі хати були з солом’яними стріхами) і на отримані гроші купив акордеон, який лежить у мене і понині…
«Як талісман, як оберіг, як згадка»
В кімнаті невеликій у кутку
На гнутім стільчику, красивому, з різьбою
Лежить баян трирядний на боку,
Давно веде розмову, лиш, з собою
……………………………………………
Лиш протираю інколи я пил
Беру з любов’ю, згадуючи татка
І його фото, строге, де в краватках…
Консерваторських він серед світил
На ньому грав і прадід мій, і дід
На ньому грав і син його - мій татко
На клавішах відбився пальців слід
Не все було в житті у них так гладко
І щоб придбати даний інструмент
в житті у предків був такий момент
Що не шкодА було їм хати й даху
Звідки зняли залізну гарну бляху
і обміняли на дзвінкий баян
Щоб в душах не проріс в людей бур’ян
…………………………………………….
Тепер лежить, і майже не потрібний
Лише як пам'ять – і мені, й нащадкам
Як талісман, як оберіг, чи згадка
Наскільки рід до музики був здібний
………………………………….
) Так, Сонечко, хотів ще і описати те, про що ти говориш
Скільки кумедних він пізнав випадків
І солов’їних вечорів й світанків
Провів у колі він коханих пар
Коли від танців струменів аж пар))
Але, вирішив зупинитися на простому описі події...
можливо, то вже буде тема для іншого вірша)
...зняли залізну гарну бляху
і обміняли на дзвінкий баян
Щоб в душах не проріс в людей бур’ян... Миколо, Вашим предкам треба вклонятися. Так ось із якого Ви роду! Гордіться ним і не підведіть.
…………………………………………….