Вечір, тиша і зірки
Вечір, тиша і зірки
будуть часом для душі,
коли дум живі свічки
зніжать барвами дощі,
ставши світлом ліхтарів,
оживуть, немов дива,
а з піснями піснярів
їх чарівність як нова.
За річками тих думок,
що зі смерком потечуть,
радо лину на ставок,
де, мов квіти, зацвітуть
в сяйві спокою води
миті щастя, милі сни,
в них спасінням від біди,
сяєш сонцем тільки ти.
Лиш на зорі подивлюсь,
що осяяли цю ніч,
любо в тиші розчинюсь
і в мені вселився клич:
Почуттями дати знак
і коханням донести,
що з тобою саме так
мрію вечір провести.
Сівши тихо на траву,
що на березі росте,
ми відчули наяву
щастя наше є просте.
Щастя бачити цю ніч,
що у сяйві аж блищить,
чудом є для наших віч
бачить світло, що дощить.
Лиш на зорі подивлюсь,
що осяють кожну ніч,
любо в тиші розчинюсь,
щоб відчути серця клич.
Як з тобою обіймусь,
не сказавши жодних слів,
сяйвом ночі обернусь,
почуттям яснити спів.
Віктор Цвіт 11.09.16
