Тихо стукає хтось у двері,
Відкриваю – на порозі ти,
Ока два,мов зелені купелі,
Попадеш- краю не допливти.
Що це я, прошу заходь же,
Мокрий твій плащ над вогнем підсушу,
В ванні рушник,хочеш витру волосся?
Фен на полиці,вже каву несу.
Нині, як завжди, амерікано?
Цукор не сиплю,молока не даю,
Сядь,розкажи,де ходила так рано,
Відповідь чую: «Тебе я люблю».
Серце застукало, дихання сперло,
Захист осипався,голий стою,
Очі розплющив,кивнув головою,
І зрозумів,що це просто я сплю.
Спати не буду я більше без тебе,
Довго і так відчуваю цю муку,
Вуха наставлю,мо рипнули двері,
Знаєш,як люди говорять,сон в руку.
