Маки червоні у синьому льоні,
Немов яснії зорі на небі горять.
А під горою, вдалині під вербою,
Три молоденькі козулі стоять.
Синява- кругом ніжна синява,
Як же в горах тут затишно,мило.
Дівчино, голубко моя чарівна,
Зупинімось тут-поговоримо щиро.
Біля мене присядь та й не спіши,
Розкажи з якого будеш ти роду.
Біле личко до мене своє поверни,
Покажи мені чарівну свою вроду.
Глянь, яка навкруги тут красота,
Як в Карпатах затишно -мило.
Он молодая козуля мимо пройшла
І подивилась на нас вона щиро.
Подивись, як орел в небі літає,
Він оглядає простори свої.
І молодих , ще юних орлят,
Ширяти високо в небі навчає...
Сизий туман понад горами пливе,
Понад смереками крила розстеляє.
Світанковою росою омиває їх рясно,
Ніжною ковдрою Карпати огортає.
