Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: stawitscky: Прозоре небо, гострий зір душі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 31.08.2016 - 14:33
а добре і у вас душу втішити думками і словами, своє загублене знайти і чиєсь сокровенне впустити в душу.певно, лікар ви за покликанням душі Genyk Lys, 30.08.2016 - 11:33
Вона втіша. А я собі дивлюсьЗа даленіючим пташиним клином. Й тихенько до Всевишнього молюсь: Верни її – хоча би на хвилину. Гарний чуттєвий вірш Владимир Зозуля, 29.08.2016 - 11:43
если осень утешает, Вик, это хорошо, я б дорого дал за это, меня она только тревожит да снедает чувством.
Вікторія Коваленко, 28.08.2016 - 22:04
Як Ви мудро написали про втішання осені!Ой, не всівміть слухати свій вік,а тим паче використовувати його дари.Зрілість неоцінна,але її в багатьох випадках недооцінюють.Це, може, тому,що з віком надто переймаються земним.На превеликий жаль. гостя, 28.08.2016 - 18:03
Ніхто не обтинає ваші крила,Вам варто лиш тихіше поспішать, Ваш вірний козир – неоцінна зрілість. ....які вірні слова...скільки в них мудрості...і виваженості...але-ось він,крик душі-Верни її – хоча би на хвилину! відповів на коментар Єлена Дорофієвська, 28.08.2016 - 15:39
Дякую, Лєночко! Щось налягло... От у Вас поезія чуттєво-оптимістична - читаєш, і жити хочеться.Вікторія Т., 28.08.2016 - 05:17
Гарний вірш. "Її" в останній строфі -- це "незабутню юності країну"?
stawitscky відповів на коментар Вікторія Т., 28.08.2016 - 15:36
Дякую за увагу, Вікторіє! Ви правильно зрозуміли, я і відчував, що там би треба уточнити, але... |
|
|