Рідні гори Карпати в вінку з полоних
Смерековим ви плаєм зодягнені в шати.
Й не злічити прекрасних веселкою днин
Насолоджуюсь лісом із хвої вдихати
А цариця Говерла велично стоїть,
То мінливо сховається в небі з туманів.
Гордий беркут із неї в свободи політ
Ясним сонцем зорею злетить на світанні.
І смарагдами Тиса з висот тих блищить.
Ген зелені моря у лугах розлилися.
Вівчарі поженуть в них овець випасать,
Що як білі хмаринки в траві розбрелися.
Рідні гори Карпати в вінку з полонин,
Я не втомлююсь Вами душею втішатись...
Ви природи є скарбом тих мальованих днин,
В Вас так назавжди легко серцем закохатись.
