Тіні дерев замками на дорозі.
Двері відчинені. Стою на порозі.
Кавалькада машин мене обїжджає.
Я у кроні дерев розчиняюсь, зникаю...
І щезаю у замку...Та колишуться віти:
Ти протягуєш руку - мене маєш спинити.
Дике стадо хмарин пронеслось без упину.
Я до тебе тулюся, в наше небо полину...